Надати допомогу

Пульс милосердного Бога. Кому допомагає Місія «Карітас-Спес» у час пандемії

 

Пандемія коронавірусу стала викликом і для економічно сильних країн, таких як США та Китай, і зовсім згубно впливає на країни з хиткою економічною ситуацією.

В Україні через пандемію перед громадою та Церквою постали нові виклики: вимушене безробіття та зубожіння, людей, що опинились у крайній нужді. Місія «Карітас-Спес», яка діє в кожній дієцезії Церкви латинського обряду, об’єднала свої зусилля з орденами та згромадженнями Церкви, запустивши програми швидкого реагування на подолання наслідків пандемії COVID-19.

Президент «Карітас-Спес Україна» отець Петро Жарковський відзначає: важливе завдання, яке постало перед Місією, — це захист і допомога людям, що опинилися в зоні ризику:

— Від початку карантину ми стали отримувати повідомлення від наших бенефіціарів про їхню скруту. Ситуації різні, та в кожного своя біда: коштів немає, діти голодні, ліки купити нема за що. Ми бачили, що в зону ризику потрапили самотні літні люди, які опинилися в повній ізоляції через свою найбільшу вразливість до коронавірусу; безпритульні — через брак гігієни, неможливість самоізоляції та через те, що з початком карантину десь на тиждень було призупинено всі програми для них; багатодітні сім’ї, в яких батьки втратили роботу; і, звісно ж, завжди в кризовій групі перебувають люди з важкими формами інвалідності, бо до щоденних витрат їм необхідні ще й ліки. Ми стали думати, яким чином Місія Римсько-Католицької Церкви може відповісти на їхні потреби. Так одразу в нас постали дві акції в Києві, скеровані на забезпечення продуктовими наборами самотніх старших осіб та людей у крайній потребі. А також поновила роботу київська програма «Кухня для бездомних», яка стала працювати щоденно з понеділка по п’ятницю, роздаючи для понад сотні осіб гарячі обіди. Паралельно наші осередки в регіонах розпочали подібні ініціативи, головна мета яких — допомогти людям вижити.

Отець Петро також зазначив, що найбільше його вразило милосердя людей, коли досить-таки незаможні й навіть бідні люди готові поділитися з іншими тим, що вони мають. «Солідарність із бідними, здатність до емпатії — це те, що вирізняє наших людей. Вони допомагають чим можуть: харчами, фінансами, щоб інші могли вижити. Я нещодавно повернувся з Поділля, звідки привіз два буси харчів для безпритульних. Люди допомагали цілими вулицями, селами, католики й православні разом. Вони самі не мають надлишку, але давали те, чим можуть поділися. В цьому і є сила милосердної любові. В цьому і є Карітас», — додав о.Петро Жарковський.

Отець В’ячеслав Гриневич SAC, генеральний секретар «Карітас-Спес Україна», розповідаючи про об’єднання зусиль РКЦ в боротьбі з наслідками пандемії, порівняв Церкву зі злагодженим організмом, який співдіє заради допомоги людині в потребі:

— У служінні Карітасу відчувається злагодженість усієї «серцево-судинної системи» Церкви, і навіть якщо ми спілкуємося різними мовами, перебуваємо в різних часових поясах, — ми пульсуємо в одному ритмі: цей пульс для мене є голосом Милосердного Бога. Про це красномовно говорить той факт, що Карітас увійшов у новостворену Папою Франциском комісію з вивчення наслідків пандемії і реагування на них. Підтримка місцевих Церков у служінні в конкретних ситуаціях, у яких вони живуть, співпраця з доброчинними ініціативами — ось завдання, яке нам визначив Святий Престол.

Злагодженість роботи Церкви помітно проявляється в ініціативах Місії «Карітас-Спес».

Щоб нагодувати київських бездомних, Місія об’єднала зусилля двох монастирів. Кухня монастиря Місіонерів Облатів Непорочної Марії, що в Обухові, готує двічі на тиждень обіди для понад 100 бездомних. А сестри монастиря Місіонерок Любові готують такі обіди тричі на тиждень. Загалом за тиждень це понад 350 літрів супу (близько 700 порцій), 125 літрів чаю. Крім цього, керівник кухні для бездомних брат Себастьян Янковський ОМІ та його команда, розуміючи що безпритульний їсть здебільшого один раз на день, постійно дбає про те, щоб була можливість до основного почастунку додати канапки, варені яйця чи ще щось із того, що можна забрати з собою. Щотижня додатково на це йде понад 7 кг паштету, 10,5 кг ковбаси, 150 хлібин та 15 пачок масла. А ще засоби індивідуального захисту для волонтерів, дезрозчини, маски, одноразовий посуд та засоби особистої гігієни для бездомних. Кухня працює під патронатом єпископа Києво-Житомирської дієцезії Віталія Кривицького та діє завдяки пожертвам містян.

— Наша робота під час пандемії стала ще ретельнішою, — розповідає брат Себастьян. — До турбот про кошти й робочі руки додалися клопоти про безпеку. Ми забезпечуємо захист і волонтерів, і самих безпритульних. Зараз обов’язковими атрибутами допомоги є наша пильність, дистанція, захисні маски, рукавички, одноразовий посуд, дезінфекція рук, поверхонь. Бездомні — це група ризику номер один, вони не можуть пересидіти вдома, не можуть не контактувати з іншими, не можуть мити руки з милом та дотримуватись особистої гігієни. Ми свідомі того, що працюємо «на передовій», тому організували роботу так, щоб надати всю необхідну допомогу безконтактно: запускаємо по 10 осіб на подвір’я, вони дотримуються дистанції між собою, на виставлений столик ставимо їжу в одноразовому посуді й відходимо; після того як вони поїдять — стіл і стільчики дезінфікуємо і кличемо наступних. Люди дуже вдячні, приходять і розповідають, що не їли по кілька днів. Вони ідуть пішки по чотири години в одну сторону через весь Київ, щоб поїсти гарячої їжі та отримати засоби гігієни й одяг. Завдяки небайдужим людям наша кухня працює вже понад сім років. Щоправда, зараз — під час карантин за іншим графіком, та головне, що близько 140 осіб щоденно з понеділка по п’ятницю можуть в нас харчуватися.

Також брат Себастьян зазначив, що для безпритульних у карантин виникли ще інші труднощі: зараз закриті всі місця громадських вбиралень, і для них ще більшою проблемою стала особиста гігієна. «Зараз усе зачинене. Для бездомного проблемно навіть сходити в туалет, помити руки чи набрати води. Знаючи таку ситуацію, настоятель співкафедрального храму Олександра о.Станіслав Інжиєвський дав вказівку не зачиняти вхід до двору храму, щоб бездомні могли скористатися вбиральнею. Сьогодні на прикладі Києва видно, як Католицька Церква співдіє: два монастирі готують їжу, а в третьому (монастир сестер-вікентійок) безпритульні можуть помитися в певні години. Це приклад об’єднання заради людини, найменшої в очах світу, але дуже значущої в очах Божих», — додав брат Себастіан Янковський ОМІ.

Для допомоги людям харчами Місія «Карітас-Спес» у Києві співпрацює з Радою Лицарів Колумба в парафії св.Олександра. Щотижня розвозячи 40 продуктових наборів для людей, що опинились у вкрай важких обставинах, чоловіки зі спільноти Лицарів Колумба стали волонтерами та співініціаторами програми. Вони безпосередньо доставляють продуктові набори за адресами, тож саме вони стикаються з історіями людей. Коли ми запитали в Лицарів про враження, то кожен розповів про особливий трепет від вдячності в очах людини, яка знає, що не залишена сам-на-сам зі своїми проблемами.

Ось як про це розповідає пан Сергій Кісельов, скарбник Ради:

— Приїхав додому після відвідування літніх людей. 20 адрес, 20 пакетів. Аж раптом дзвінок. Телефонує старша пані, їй близько 80 років. Мій номер вона зберегла, бо я телефонував їй і домовлявся про зустріч, тож вона подзвонила подякувати. Жінка розповіла, що в неї вже закінчився чай, макарони, крупа — не було нічого і пенсії теж ще не було. Наш приїзд був якраз вчасним. Вона дуже дякувала і була здивована, що в тому наборі був навіть чай. Для неї це стало свідченням особливої турботи Божої про неї. Вона дякувала і «Карітас-Спес», і Католицькій Церкві. З теплом згадувала приїзд Йоана Павла ІІ до Києва та дякувала Господу, що Він так милосердно турбується про неї.

Канцлер Ради Лицарів Колумба Євген Голинський розповів, що для нього дуже глибоким пережиттям були зустрічі з адресатами допомоги, які — попри злидні, хвороби, відкинутість і погані умови життя — здатні усмішкою і теплими словами подяки підтримати того, хто прийшов до них із допомогою. «Це заряджає мене на наступні роздачій нагадує про важливість нашої справи. Дякую всім людям добової волі, які молитовно й фінансово долучаються до нашої благодійної ініціативи. І також я дуже вдячний команді Лицарів та працівників “Карітас-Спес”, разом ми побудували сильну команду, спроможну робити це все», — каже Євген Голинський. Його колега Артем, продовжуючи думку про цю ініціативу, сказав, що коли розвозить продуктові набори — відчуває обов’язок потурбуватися, допомогти, бо часом люди потрапляють у такі обставини, коли потрібна поміч інших.

Саме розуміння того, що є люди, кому просто необхідна допомога, створило шерег ініціатив, які діють при монастирях, парафіях, при осередках «Карітас-Спес» по всій Україні. Об’єднуючи зусилля, ми діємо згуртовано, як єдиний організм, виконуючи одну з функцій Церкви — дарувати милосердну любов через добрі діла.

 

Закарпаття:

«Карітас-Спес» Мукачівської дієцезії РКЦ реалізовує районну програму, за якою близько 1500 самотніх хворих або лежачих осіб отримують допомогу ліками, дровами, продуктами харчування. Також уже багато років на базі Мукачівського Карітасу РКЦ функціонує благодійна Їдальня святої Єлизавети. В часі карантину кухня переформатувала свою роботу. Кожен другий день працівники й волонтери розносять обіди бідним і потребуючим у місті Чопі, Мукачевому, Береговому і Солотвині. Їжу розносять в одноразовому посуді та залишають на порозі або в коридорі. Всіх заходів безпеки дотримано.

 

Львів:

«Карітас-Спес» у співпраці з сестрами-альбертинками готує гарячі обіди, які сестри розносять кожні два дні для 24 осіб. Це перші та другі стави, загалом 48 порцій. Їхні адресати — старші та самотні хворі люди. Також для цих родин сестри приносять бакалію: крупи, макарони, консерви та фрукти.

 

Харків:

Місія «Карітас-Спес Харків» оголосила благодійну акцію «Скринька Милосердя», скеровану на придбання продуктових наборів для стареньких та малозабезпечених потребуючих. За тиждень було зібрано 18700 грн, допомогу отримали 72 родини. Також 25 продуктових наборів було передано матерям у будинок «Надія» та Дім св.Йосипа, що в смт Коротичі. Матері-учасниці проєкту «Надія» шиють захисні маски, які реалізовують за пожертву. Кошти йдуть на утримання трьох будинків «Надії», де загалом живуть 17 мам і 30 дітей, та ще 7 мам, яких підтримує проєкт. Уже роздано понад 1000 масок.

 

Житомир:

«Карітас-Спес Житомир» проводить акції точкової допомоги для 100 сімей, які перебувають під опікою місцевого бюро Місії. Це малозабезпечені родини Житомира, Брусилова, Буртина, Баранівки, Бердичева, Любара та найближчих сіл.

 

Бердянськ:

Релігійна Місія «Карітас-Спес Бердянськ» надає постійну благодійну допомогу у вигляді продуктів харчування дітям із 60 сіімей, які перебувають під опікою Дитячого центру «Quo vadis».

 

Одеса:

Одеський осередок «Карітас-Спес» запустив шерег онлайн-ініціатив для дітей та батьків під закликом «Залишайся вдома». Чотири рази на тиждень волонтери і працівники Карітасу проводять майстер-класи та онлайн-уроки для дітей та надають онлайн-консультації дитячого психолога для батьків.

Тетяна Калініченко

Leave a Reply