Надати допомогу

Їжа з присмаком сліз

«Спочатку люди не вірили, що таке може бути, питали від якої партії, чи що від них треба. А зараз чекають з раннього ранку, виходять на лавочку під під’їздом чи двором, бо бояться пропустити. Ми розказуємо їм, що вони нас не пропустять, що ми прийдемо. Вони плачуть…».

Йшов другий місяць карантину. Працівниця «Карітас-Спес Бердянськ» розвозить щойно приготовану їжу до будинків самотніх пенсіонерів. В охайно спакованих боксах свіжа їжа на цілий день: гречана каша, відбивна і салат на обід, на сніданок йогурт, сік, булка, на вечерю котлета з картоплею та овочами. Меню щоразу різне. Працівники готують такі бокси з 6 ранку, щоб доставити до сніданку.

«Спочатку люди не вірили, що таке може бути, питали від якої партії, чи що від них треба. А зараз чекають з раннього ранку, виходять на лавочку під під’їздом чи двором, бо бояться пропустити. Ми розказуємо їм, що вони нас не пропустять, що ми прийдемо. Вони плачуть…» – розповідає Ярослава Пилипенко, керівниця проекту «Карітас-Спес Бердянськ», – «Уявімо собі витрати на комунальні та ліки для двох пенсіонерів, один вже після інсульту. З початком карантину (з 10 березня м. Бердянськ закрили на карантин), старенькі стали ізольовані від світу. Раніше вони хоч могли виїхати на дачі, чи на рибалку поїхати, чи на базарі якусь зелень продати, щоб хоч якось прожити. Зараз же городів не посадили, сидять по домівках, як у клітках» – додає Ярослава.

Мінімальна пенсія в м. Бердянськ складає 1638 грн. Людям всім зараз дуже важко, але самотнім стареньким ще з цілим букетом хвороб важко вижити за ці кошти. Більшу частину пенсії вони залишають в аптеках і ЖЕКах.  Ярослава розповідає, що зараз бачить багато сліз. Люди плачуть і дякують за те, що давно так не їли. Хоча їжа, яку вони розвозять – дуже проста, смачна,  свіжа, але це не ресторанне меню, а домашнє.

«Ми маємо бути свідомі, що в нас в Україні пенсіонери часто не доїдають, для них м’ясна колета чи відбивна з салатом – є розкішшю, – зазначає Ярослава, – Коли ми почали цей проект, то з понад тисячі людей, які є в нашій базі потребуючих, вибрали 60 тих, які бідують найбільше. Серед них пенсіонери, одинокі, старенькі з інвалідністю.  За плечима в мене дуже багато проектів, але цей – особливий. Чому важливо привезти готову гарячу їжу? Бо це, здебільшого, немічні люди, яким важко готувати,  і щоб вони не наражалися на небезпеку в час пандемії, щоб підтримати їх імунітет, щоб вони мали повноцінне триразове харчування і зайвий раз не виходили в людні місця, ми привозимо вже все готове їм додому. Сніданок, обід і вечерю. Меню розроблене на два тижні, і потім буде повторюватися. Це те,  що є дуже болісним, з чим ми зіштовхнулись – що пенсіонери насправді голодують» – розповідає Керівниця проекту.

На запитання, за якими критеріями обирали людей для яких готують і розвозять їжу, Ярослава розповіла, що, працюючи в Релігійній Місії, вони постійно моніторили потреби людей, бачили як вони живуть, що потребують і хто саме без цієї допомоги не обійдеться.

«Дуже важливо побачити людину, яка дійсно потребує. Таких людей тобі показує сам Господь. Наприклад, якось в аптеці побачила, як жінка купує 3 підгузки для дорослих. Біля неї стояв хлопчик років 12-13. Бідно вдягнений. Поки купувала собі ліки, спостерігала за ними, як вони розраховуються копійками за ті підгузки. Підходжу до них, даю візитівку, прошу подзвонити нам. Вияснилось, що ці люди в дуже важкій нужді.  Десь 10 років тому до нашого центру «Quo vadis» приходило двоє дітей, а потім раптом зникли.  Виявляється, що їх батьків позбавили права опіки над дітьми, через залежність. Діти потрапили до інтернату. Потім їх забрала бабуся. Згодом бабуся злягла, і зараз за дітьми доглядає тітка. Діток вже троє, бо за час, що ми не бачились, народилась дівчинка з інвалідністю. Дізнавшись про цю ситуацію, ми включили цю бабусю до проекту, а для родини надали великий продуктовий набір та забезпечили підгузками. Цю родину ми взяли під особливу опіку. Ми дякуємо католикам Німеччини, що в цей складний час для всіх, вони знайшли можливість підтримати людей в Україні» – розповідає Ярослава.

Нагадуємо: щоденно РМ «Карітас-Спес-Бердянськ» Харківсько-Запорізької Дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні безкоштовно забезпечує 60 осіб триразовим харчуванням. Доставка їжі відбувається безпосередньо до місця проживання, щоб одинокі люди похилого віку мали можливість не покидати свої домівки під час ізоляції.

Проект реалізує Релігійна Місія «Карітас-Спес Бердянськ» за фінансування Благодійного фонду «Renovabis» Католицької Церкви Німеччини для допомоги людям у Східній та Центральній Європі.

Текст: Тетяна Калініченко

Фото: «Карітас-Спес Бердянськ»

Leave a Reply