ua en

Притулок для тіла й розрада для душі в серці Карпат

Притулок для тіла й розрада для душі в серці Карпат

В умовах війни слово «притулок» набуває особливого значення. «Карітас-Спес Яблуниця» — не просто місце, де завжди запропонують зручне ліжко, смачну їжу і гарячий душ. Це й постійна підтримка рідних душ, українців, які єднаються у горі втрат і сподіванні на щастя перемоги. Мешканка табору для переселенців Олена Биченок ділиться враженнями про нове житло, яке вже встигла полюбити. 

«У країні вирує війна, яка стала тяжким випробуванням для всіх людей України. У регіонах, де тривають воєнні дії, куди ворог запускає свої смертоносні ракети, люди постійно живуть у стані небезпеки, невизначеності, страху й паніки. Головна цінність людини життя, опиняється під загрозою. Багато людей залишають свої домівки і, віддаючи себе на волю Божу, шукають прихисток в Україні чи за її межами. У мальовничих Карпатах є місце, де з людьми, які пережили тяжкі випробування військового часу, відбуваються дивовижні зміни. До них повертаються спокій, довіра, радість сьогодення й надія на щасливе майбутнє. Це місце – «Карітас-Спес» в самому серці Карпат. У перекладі з латинської назва притулку означає «милосердна любов і надія». Саме їх відчувають люди, котрі рятуються тут від небезпеки війни.  

Людську душу зцілює все навкруги. Сама карпатська природа дарує відчуття безпеки. Пансіонат, який може прийняти 300 людей, оточений горами з височезними смереками. Дерева, неначе солдати на посту, несуть свою варту. Місцевість нагадує міцну фортецю, створену руками Бога. Чудова річка протікає біля підніжжя гір. Вона зачаровує слух природною музикою й милує кольорами, різними в залежності від погоди. Особливо приємне відчуття того, що в пансіонаті є все необхідне для життя людини. Панують простота й невимушеність, відсутній будь-який тиск, ніщо не викликає деструктивні емоції. Люди працюють тут, спокійно несучи своє служіння. Відповідальні та доброзичливі працівники швидко відгукуються на прохання й охоче допомагають постояльцям. Тут люди знаходять абсолютний емоціональний комфорт і спокій, якого так бракує у воєнному пеклі.

І без діла не нудитимешся. Матусі без страхів і тривог виховують дітей, відвідують із ними різноманітні творчі майстер-класи. Проходять заняття з англійської мови, танців для дітей та дорослих, фітнесу для жінок. Облаштований спортивний куточок, де можна пограти в настільний теніс і настільний футбол. А ввечері можна подивитися цікавий фільм. Діток тішать мультфільмами, долучають до участі в цікавих бесідах з катехізису. Підлітки охоче відвідують свій клуб, де спілкуються, грають, мандрують, куховарять, влаштовують пікніки. Територія пансіонату постійно поліпшується. З цікавістю спостерігаємо за новими будівництвами. І для діток додатковий фан – покататися на тракторі чи самоскиді під наглядом мами. Матусі самі слідкують за чистотою кімнат і допоміжних приміщень. Інколи спільно прибирають територію пансіонату та доглядають за клумбами. 

Колись ця війна закінчиться, ми обов’язково переможемо та повернемося в рідні місця. І там, на Сході й Заході, Півдні та Півночі України, завжди пам'ятатимемо про затишну карпатську домівку, яка навіки поєднала нас, таких різних українців. Богу подяка і спасибі всім, хто подарував нам тепло дому в холоді війни» - підсумувала свою розповідь  Олена Биченок.  

Місія «Карітас-Спес Україна» від початку російського вторгнення надала прихисток для понад 20 тисяч осіб, і надалі приймає людей, яку мусити лишити свої домівки. Допоможіть нам допомагати іншим. 

 

5 травня 2022
Пожертвувати
Система Orphus
Переверните устройство для лучшего отображения