ua en

Сила материнської любові: історія Світлани з Рубіжного, яка закрила собою дитину від уламків

Сила материнської любові: історія Світлани з Рубіжного, яка закрила собою дитину від уламків

Серед історій людей із соціального гуртожитку «Карітас-Спес Вінниця» трапляються такі, від яких втрачаєш дар мови. Дуже складний шлях із Рубіжного до Вінниці подолала Світлана з маленьким сином Іллюшею. 23-го березня в будинок Світлани влучив снаряд, і жінка прикрила собою свою дитину, прийнявши на себе багато уламків із вікна. Після одного з інтерв'ю про родину почув пластичний хірург із Києва й запропонував свою допомогу. Жінка вже перенесла ряд операцій, які відновлюють їй обличчя.     
Світлана розповіла, що їй дістали два уламки скла з губи та щоки, але видалення ще двох — попереду. Минулого тижня в її сина Іллюші був день народження, і дівчина вперше за 5 місяців почула телефоном голос батьків, які залишились у селі Нововодяне Луганської області. Події 23-го березня в Рубіжному Світлана описує так: 


«Ми з сином і хлопцем жили в Рубіжному. 3-го березня в будинок влучив снаряд, і я прикрила сина собою. Я чула, як летить ракета, але не встигла вибігти з квартири. Добре, що не пішли ховатись у підвал, адже його завалило в першу чергу. Я ніби відчувала. Хлопець тоді пішов за питною водою, адже з початку березня в нас не було електрики, опалення та води. Голос батьків я також чула востаннє 8-го березня, а потім не було зв’язку.

 
Того ж дня наші військові евакуювали нас у Лисичанськ, звідки за два дні ми почали евакуацію на Західну Україну. Нам допомагали звичайні волонтери, пересаджували нас на різні автобуси та «дизелі». Ми хотіли потрапити в Лодижин до родичів хлопця. Там мені нарешті зняли шви й познайомили з Євгеном (директором «Карітас-Спес Вінниця», ред.). Так ми потрапили до  Вінниці. Євген забрав нас на вокзалі у Вінниці, куди ми приїхали, і як виявилось, нас ніхто не чекав. Ті, до кого ми їхали, просто за нами не прийшли. А прийшов Євген.  

 
Тут, у соціальному гуртожитку, нам дали окрему кімнату і створили всі умови для життя. Євген часто завозить гуманітарну допомогу, але мені дуже важко без фінансів. Пів року я не отримую виплат, як матір-одиначка та малозабезпечена особа. Ми часто ходимо гуляти з Іллюшею, але буває страшно під час сирен. Якщо ми когось зустрічаємо, він розповідає, як я закрила його собою при вибуху. У нього відклалося це, і він тепер постійно ховається за мене під час тривоги. Він їздить зі мною до Києва на операції, а лікарі його розважають». 


Євген Маркевич, директор «Карітас-Спес Вінниця», каже, що історія Світлани — це реальне обличчя війни. Це та ситуація, коли під час війни постраждала ні в чому не винна любляча мати. За його словами, ніхто не очікував такої доброти від людей, які трапились на шляху Світлани, навіть вона сама: 
«Зі Світланою та Іллюшею ми познайомились у кінці квітня. Мені зателефонували вінницькі волонтери і сказали, що дівчина з дитиною потребують прихистку, — розповів Євген.


У травні у Вінницю приїздили польські журналісти телеканалу «Strimeo» знімали сюжет про волонтерську допомогу в місті. Коли знімали про роботу нашої Місії у Вінниці, зокрема наш соціальний гуртожиток, вони познайомились зі Світланою. За допомогою перекладача дівчина розповіла польському журналісту свою історію. Перекладач Олександр Нагорний був із Києва, і вона його дуже вразила. За місяць він зателефонував мені й повідомив, що його знайомий хірург Олександр Бебих із «Cosmetic Surgery Clinic» готовий абсолютно безплатно провести Світлані операції. Я став відповідальним за координацію матері з сином до Києва й назад» - розповів Євген. 


За словами Євгена, обличчя Світлани суттєво змінилось упродовж лікування. Це відіграло велику роль для жінки, адже спочатку вона уникала масових зустрічей мешканців гуртожитку. Тепер Світлана потроху призвичаюється до своєї нової зовнішності, багато гуляє з маленьким сином Іллюшею, а найголовніше — частіше посміхається. Оскільки Іллюша ще дуже маленький, він легше переніс страшні події бомбування. Проте, коли дитина зустрічає когось із мамою, розповідає, як бомба зробила «бабах», а він побіг до мами.  
 
Допоможіть нам допомагати іншим  

11 серпня 2022
Пожертвувати
Система Orphus
Переверните устройство для лучшего отображения