«Карітас Святого Мартіна», або як працює «Карітас-Спес» на Закарпатті

Поїхати в гори в мирний час завжди означало щось благословенне. До початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Закарпаття було мальовничим регіоном, де діяла наша Місія. До війни «Карітас-Спес» пропонував унікальні можливості для духовного оздоровлення, навчання й активного відпочинку дітей і дорослих. Зараз усі наші Центри переоблаштовані під проживання вимушених переселенців.

Нині ми як ніколи усвідомлюємо, що сила — у служінні нашим громадянам, особливо на Закарпатті, куди відчайдушно приїхали десятки тисяч українців задля збереження життя, власного та дітей. «Карітас Святого Мартіна» («Карітас-Спес Закарпаття») Мукачівської дієцезії Римо-католицької церкви з першого дня війни допомагає всім, хто цього потребує. Організовуються притулки для переселенців, намети обігріву на кордоні, благодійні кухні. Гуманітарна допомога надається внутрішнім переселенцям і жителям охоплених війною областей України. Більше про роботу «Карітас Святого Мартіна» нам розповіла проєктна менеджерка благодійного фонду Ніколетта Костін.

Проєкти «Карітас Святого Мартіна»

«Я займаюся написанням проєктів, готую рахунки, звіти. Працюю за програмою Убезпечення. Це програма внутрішніх розслідувань, я відповідальна за неї в регіоні. Загалом до початку війни ми виконували різноманітну роботу. Зараз робимо, що вміємо. Якщо не вміємо, навчимося», — так розпочала свою розповідь Ніколетта.

«Карітас Святого Мартіна» — обласний благодійний фонд, який входить до мережі «Карітас-Спес Україна» й неофіційно зветься «Карітас-Спес Закарпаття». До нього входять 15 регіональних осередків, які охоплюють усю Закарпатську область.

«Маємо новий проєкт спільно із “Карітас-Спес Україна”. Кошти на його реалізацію надало Адвентистське агенство допомоги та розвитку (ADRA). Закупили харчові продукти і сформували продуктові пакети на 1110 осіб. Ще маємо близько чверті пакетів у залишку, але вони для нас дуже помічні, бо підуть уже на Закарпатську область», — додала Ніколетта.

Розселення людей і робота з ОТГ

Від початку війни, особливо за перший місяць, «Карітас-Спес Закарпаття» посилено працював над розселенням жителів міст і сіл, у яких досі ведуться бойові дії. Під місця для тимчасового й довготривалого проживання людей переоблаштували 20 будівель літніх таборів, реколекцій, студентських гуртожитків, дитячих садочків, дитячого будинку сімейного типу й геріатричного пансіонату. Ніколетта зазначила, що в центрах сумарно облаштували 1861 місце для тимчасового проживання вимушених переселенців. Найбільшу кількість людей можуть прийняти осередки в Берегово (600 осіб), Мукачево (170 осіб), Бакоші (165 осіб) та Батьово (130 осіб).

«З початку війни до нас часто приїздили на ніч-дві, а потім їхали за кордон. Хоча біженців було дуже багато, ми ніколи нікому не відмовляли, приймали й надавали речі першої потреби. Зараз бачу, що немало людей залишилися на довгий термін до повернення додому.

У Галочі, наприклад, ми маємо двоповерховий будинок для людей похилого віку. Якщо другий поверх до війни був вільний, бо пенсіонерам складно туди піднятися, то зараз обидва поверхи заселені людьми. Також маємо дитячі садочки в містах. Найбільше їх у Мукачево, і сьогодні вони вже приймають діток на повний день. Але на початку війни там теж проживали переселенці».

«Карітас Святого Мартіна» в Мукачеві тісно співпрацює з місцевою територіальною громадою й розподіляє гуманітарну допомогу між центрами прийому людей. Коли в осередках «Карітас-Спес» бракувало місць для поселення, команда фонду зв’язувалася з місцевим самоврядуванням і таким чином вирішувала проблему. У «Карітас святого Мартіна» звертаються різні українці. У першу чергу, члени релігійних громад, парафіяни різних церков. Бувало так, що люди просто знаходили інформацію про допомогу «Карітас-Спес» в Інтернеті.

«Був на цьому тижні цікавий випадок. Ми пішли роздавати продуктові набори людям у Мукачево й зустріли жіночок із Маріуполя, які знайшли нас в Інтернеті. Їм потрібні були харчі й постільна білизна. Розповіли, що мають дітей, і їм вартувало багатьох зусиль вирватися з Маріуполя. Ми видали продуктові пакети й на дітей. Жінки не думали, що їм можуть дати стільки продуктів. Вони розплакалися, бо й не підозрювали, що їм нададуть допомогу просто на вулиці»,— розповіла Ніколетта.

Нашу співрозмовницю зворушила історія жінки, яку привезли на 8-му місяці вагітності у важкому стані. Вона місяць просиділа в підвалі, отримала запалення легень, від вибухів постраждав слух. Її поселили в Центр, щоб вона трошки розвіялась і поспілкувалася з дітьми, які там уже проживали. «Жінка у нас народила, то тепер ми бавимося з дитинкою. Вона вже член нашої родини», — радіє за підопічну Ніколетта.

Проєктна менеджерка «Карітас Святого Мартіна» додала, що багато людей уже знайшли собі роботу в Закарпатті. Вдячні переселенці намагаються бути корисними центрам, у яких перебувають. Хтось там прибирає чи виконує доручення при церквах. Хтось на Великдень пік паски.

«Одна жіночка в нас перукарка. І якщо їй надішлють приладдя, вона буде стригти людей безкоштовно. Хочу сказати, що люди дуже хороші , переймаються, де можна піти покопати землю, щось посадити».

Гуманітарні вантажі

«Карітас-Спес Закарпаття» тісно співпрацює з партнерами з Угорщини, Словаччини, Австрії та Німеччини. За 2 місяці від початку повномасштабної війни через Закарпаття отримали 110 гуманітарних вантажів, які були розподілені для потреб регіону і в гарячі точки.

«У першу чергу забезпечували наближені до зони бойових дій області. Якщо гострих потреб у чомусь конкретному не виникало, відправляли все, що нам надсилали з-за кордону. При конкретних запитах нам завжди можна зателефонувати й запитати, чи є це в наявності».

Ніколетта вважає, що сила українців — у єдності, незалежно від того, хто з якої частини країни приїхав.

«Усі зараз — одна велика родина. Наша сила в цій єдності, тому нам не соромно показати закордонним партнерам, що ми сильні і дружні. Дуже вдячні, що нас не залишили в такий важкий час. Вдячні від імені «Карітас-Спес Україна» та «Карітас Святого Мартіна» нашим янголам і однодумцям за те, що допомагають нам».

На кінець березня Закарпатська область прихистила чи не найбільшу кількість переселенців — понад 380 тис. осіб. З початку війни понад 3 млн українців виїхало до Польщі, ще майже 826 тис. громадян — до Румунії. Місія «Карітас-Спес Україна» від початку російського вторгнення надала прихисток понад 20 тис. осіб, і надалі приймає людей, які мусили залишити свої домівки. Допоможіть нам допомагати іншим!