«Намагаємось їздити в села, які подалі від траси, в «Богом забуті» місця, щоб доставити допомогу» - о. Анатолій Сіцінський SAC

«Окупанти ставили свою військову техніку посеред людських дворів, щоб по них не прилітала «відповідь». Люди розповідали, що просто танками в’їжджали на подвір’я чи навіть у хлів і звідти вели вогонь по українських позиціях. Що пережили там люди, важко уявити», - розповідає отець Анатолій Сіцінський SAC з команди «Карітас-Спес Київ».

Села, які розташовані подалі від траси, часто оминають волонтери та гуманітарні організації. Отець Анатолій розповів, що люди там пережили багато жаху. Особливо він був зворушений історією шестирічного хлопчика, який живе в старенькій хаті з дідом і бабою. Матері в нього нема. Коли в село зайшли російські війська, його з родиною вигнали з хати на вулицю, а в їх хаті розмістились окупанти. Він з бабусею і дідом ночували по підвалах. А коли село було звільнене, то побачили, що їх стару хату розграбували дощенту. Отець не може зрозуміти, що можна було красти, коли там  і так були злидні. А в іншому селі російські війська облаштували штаб у храмі, бо там було підземелля, яке вони використовували як сховище.

Команда «Карітас-Спес Київ» завезла допомогу в 5 сіл на Чернігівщині. «Добратися до таких сіл можна було тільки зі спеціальним супроводом. В двох чи трьох селах були діти до року, а так то позалишалися старші. В селах немає світла, в багатьох – ще й газу. Люди дуже потребують допомоги. Дякуючи Карітасу-Спес та нашим парафіянам, змогли хоч трохи їм допомогти» - додав під час розмови отець.

Допоможіть нам допомагати іншим.