Історія створення «Карітас-Спес» в Україні

Плекати милосердну любов і надію в діях

Пожертвувати

1990-1996
1996- 2000
2000-2010
2010-2020
2021

В кінці 80х, коли з’явилась можливість виїжджати за кордон, після однієї з таких поїздок, побувавши в Польщі і побачивши великий прогрес Католицької Церкви, римсько-католицький священник о. Юрій Нагорний почав організовувати «Карітас» в Україні.

З великими труднощами в 1990 році він зареєстрував громадську організацію «Любов і милосердя». Створена організація не була ані церковною, ані релігійною, бо не було ще відновлено структуру Католицької Церкви в Україні. Це відновлення відбулося тільки в 1991 році номінацією єпископів, яких не було в Україні понад 80 років.

Реєстрація організації «Любов і милосердя» дала можливість відкрити дорогу для перших гуманітарних вантажів, які дуже активно почали надходити в Україну і розподілятися цією організацією. Але через проблеми з корупцією добродії з-за кордону почали зменшувати розміри своєї допомоги, а законодавча влада, перенасичена комуністичною ментальністю, створювала все нові заборони, щоб якнайбільше перешкодити роздачі гуманітарної допомоги.

Єпископат Римсько-Католицької Церкви в Україні, розуміючи ситуацію, яка склалася навколо «Карітасу», був зайнятий розбудовою церковних структур, які були практично зруйновані за часи радянської влади. Перша спроба щось зробити централізовано була в 1992 році, коли відповідальним за «Карітас» Римсько-Католицької Церкви було призначено єпископа Житомирської Єпархії Яна Пурвінського. Було прийнято рішення реєструвати «Карітаси» як релігійні організації, підпорядковані і підзвітні єпископам. Але тоді це питання залишилось невирішеним. В той час харитативна діяльність розвивалась на базі парафіяльних осередків, під контролем настоятелів, а цілим «Карітасом» керував о. Юрій Нагорний, який докладав усіх зусиль до розвитку цієї діяльності, активно співпрацюючи з «Карітасами» Австрії, Франції, Нідерландів та інших країн.

З 1995 року було розпочато перереєстрацію всіх бюро «Карітас» з громадських на релігійні. Цим була створена нова структура під контролем Церкви, повністю вдалося завершити цей процес тільки в 1996 році.

В цей час відбулася офіційна реєстрація Релігійної Місії «Карітас-Спес» Римсько-Католицької Церкви. В 1996 році законодавство України зробило практично неможливим отримання гуманітарної допомоги з-за кордону. Активність оздоровлення дітей за кордоном зменшилася знову ж таки через законодавчі труднощі, і тільки деякі невеликі групи дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, вдавалось відправляти на оздоровлення за кордон чи наймаючи санаторії і будинки відпочинку для дітей в Україні.

Дякуючи допомозі різних добродіїв, переважно з-за кордону, Карітасам Німеччини, Австрії, Франції, а також Фонду «Реновабіс», Місія розгортала свою діяльність. Через наслідки трагедії на Чорнобильській АЕС сфокусувала напрямок діяльності на оздоровленні дітей. Так, наприклад, в 1996 році пройшли оздоровлення близько 230 дітей, у 1997 році – 700 дітей, у 1999 році – вже 1800 дітей, а з 2000-х – вже майже 3000 дітей щороку мали можливість оздоровитися.

В цей час Місія створює власні відпочинкові центри: у Яблуниці Івано-Франківської області, Зарічанах, що під Житомиром, Олександрівці Житомирської області, Бердянську Запорізької області та Пульмо Волинської області.

Активно розростається структура Місії – було створено більше 30 регіональних центрів «Карітас-Спес», які активно організовують допомогу найбіднішим, створюючи благодійні їдальні та соціальні центри.

Це десятиліття ознаменувалось відходом від інтернатної форми виховання дітей. Місія «Карітас-Спес» в ці роки активно створює Дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ), де діти сироти, та діти позбавлені батьківського піклування мають змогу зростати в сім’ї.

Також за ці роки Місія відкриває садочки та світлиці, веде роботу направлену на протидію сирітству та такому явищу, які діти вулиці.

Розпочинається праця з молоддю, створюються гуртожитки для обдарованих студентів, ведеться робота направлена на допомогу молоді здобувати якісну освіту.

Після початку війни на сході України, діяльність Місії була додатково спрямована на допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Для родин з буферної зони та дітей з непідконтрольних Уряду України територій організовувались відпочинові та навчальні табори, щоб дати можливість дитині розвантажитись і відчути безпеку.

В цей період беруть початок загальнонаціональні проекти, які направлені на розвиток самозарадності громад та розвиток молодіжного й волонтерського рухів.

Також в цей час активно ведеться робота над організаційним розвитком, впровадженно менеджмент стандартів Карітас Інтернаціоналіс. Зовнішня перевірка.

2020 рік став роком випробувань як для працівників «Карітас-Спес Україна», так і для людей, які особливо потребували допомоги. Закінчення цього десятиліття було ознаменовано проектами направленими на протидію та боротьбу з наслідками пандемії COVID-19.

Розпочалось нове десятиліття великою подією – створення Правлення, керівного органу Місії. Також цьогоріч Місія планує святкування 25 річчя від офіційного початку своєї діяльності.