З початку війни Центр для внутрішніх переселенців Місії «Карітас-Спес» прийняв більше 20 000 людей. Переважно це мами с дітьми та люди похилого віку. Люди приїжджають в цю гостинну карпатську оселю, заспокоюються і починають планувати своє подальше життя. Багато родин виїхало за кордон, хтось уже повернувся у рідну домівку, але багато людей не хочуть залишати власну країну і чекають на поліпшення ситуації в своєму регіоні і вже більше двох місяців живуть в Центрі «Карітас». Люди спілкуються і гуртуються, вирішують разом побутові питання, просто проводять час разом.
Особливо привертають до себе увагу наше молоде покоління – палкі, життєрадісні, цікаві до нового – наші підлітки. Наразі ще триває навчальний рік, вони вчаться дистанційно та люблять «посидіти» в своїх гаджетах. Їх можна побачити на волейбольній площадці, за грою в настільний теніс. Але для того, щоб більше згуртувати молодь в Центрі, з ініціативи сестер, створили молодіжний клуб для дітей від 12 до 18 років. Тут підлітки пізнають основи катехізису, грають в різноманітні ігри, як то «Мафія», Uno, готують піцу, влаштовують спільні чаювання, дивляться фільми, мандрують по мальовничим місцям прекрасних Карпат. Підлітки, займаючись спільною справою, швидко починають товаришувати. Проводять зустрічі клуба мешканці Центру Діана Коник та Андрій Горбик.
Андрій, розповідаючи про діяльність клубу, розповів, що є питання, які особливо цікавлять наших підлітків, як то: «Чим відрізняється життя віруючих людей від життя невіруючих?», «Чи вважається вбивство під час війни гріхом?», «життєві шляхи, які приводять людей до проведення глибокого християнського життя, чому стають священиками чи сестрами?».
В гості на зустрічі молоді приходить священик Центру і діти мають можливість отримати вичерпні відповіді на свої запитання. Основна мета зустрічей клубу: дати простір для спілкування та пізнання, як основ віри так і самих себе.
«Більш за всі активності діти люблять проводити час на природі, мандрувати, робити невеличкі пікніки. І під час таких мандрівок ми також маємо час, щоб поговорити про Бога, намагаємося їх зацікавити, щоб вони ставили собі питання і хотіли шукати на них відповіді», - розповідає Андрій.
Організатори намагаються, щоб діти, які долучаються до зустрічей клубу, залишалися в активному соціумі, схожому на той, в якому вони звикли жити дома, отримували нові враження, бували в нових місцях, пізнавали Бога, спілкувалися і дружили. І Діана і Андрій досягаюсь мети своєї роботи. Цікаво, що підлітки, з якими я спілкувалася в Центрі «Карітас-Спес – Яблуниця», наразі не бажають поки що повертатися додому, вони добре і затишно почувають себе тут.
Лєра, 15 років, м. Запоріжжя
«В Центрі «Карітас» безпечно, весело, мама спокійна і не хвилюється. Дуже красиво. На зустрічах молоді ми слухаємо різні історії, граємо в ігри, їмо смаколики, подорожуємо по красивим місцям. Нам розповідаюсь багато цікавого, що пов’язано з релігією та вірою. Я православна і не збираюся змінювати релігію. Але послухати цікаво, багато інформації стало для мене відкриттям. Я рада що ми маємо клуб. Він допомагає згуртувати людей разом та подружитися».
Вероніка, 11 років, м. Київ
«Мені подобається сидіти на зустрічах клубу, спілкуватися, тусити з однолітками. Мені в Центрі подобається, я не хочу їхати додому. Тут красиво і затишно. Я православна. На одній зустрічі Отець Дмитро розповідав чим відрізняються православна та католицька віра. Мені було дуже цікаво послухати».
Настя, 13 років, м. Полтава
«Додому мені не хочеться. Я вірю, що ми коли-небудь туди повернемося, але зараз не хочу. Мені тут подобається гуляти, знайомитися з людьми, грати в ігри, в мене з’явилися нові друзі. Якщо б не було клуба, ввечері інколи було б сумно. Я би хотіла, щоб разом з клубом ми побільше мандрували».
Автор: Олена Биченок