×

Вибачте за незручності, сайт в розробці

ua

Святковий обід для бездомних — свято гарячих сердець

Святковий обід для бездомних — свято гарячих сердець

Щороку Місія «Карітас-Спес Україна» спільно зі Згромадженням Місіонерів Облатів Непорочної Діви Марії організовує святковий обід на День бідного. Цьогоріч, через пандемію, шукали нових форматів, щоби влаштувати свято для понад 160 бідних людей.

Обід був організований так, щоб дотриматися всіх карантинних вимог: підопічні отримали запрошення на певну годину; було організовано 6 окремих обідів для невеликих груп; захід проходив у великому приміщенні. Всі волонтери були вдягнені у захисні костюми, маски, шапочки та рукавички. Після кожної групи проводилось півгодинне повне прибирання, провітрювання та дезінфекція, і лише після цього заходила наступна група.

На святковий обід завітав отець Петро Жарковський, Президент Місії «Карітас-Спес Україна», та єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, який відзначив добру та безпечну організацію заходу і подякував волонтерам:

«У нашому народі є така приказка: гість у дім — Бог у дім. Кожного разу, коли Бог приходить до нашого серця і до нашого дому, — це свято. І тому ми дуже радіємо, що в нашому домі маємо гостей, яких приймаємо протягом цілого дня. Цього року наше святкування відрізається від звичного: ми повинні дотримуватися соціальної дистанції; але в цих умовах маємо ще більшу духовну близькість. Уявляю, як це було складно для організаторів — гарантувати безпеку; але вам це вдалося. Хочу подякувати організаторам і волонтерам, які сьогодні прийшли послужити протягом цього дня. Кожен з вас робить неоціненний внесок, для радості ближнього», — сказав єпископ Віталій та поблагословив присутніх.

Вероніка Ганоль, організаторка роботи з волонтерами в «Карітас-Спес Україна», розповіла, що на захід завітало понад 160 чоловік, працювали на ньому 42 волонтери. «17 годин на ногах. Були волонтери, які служили вперше; хтось казав, що це найкрутіший день його життя. Одна дівчинка навіть розплакалась, коли побачила щиру вдячність цих бідних людей. Багато таких було, які записувалися на годину-дві, а залишились на цілий день. Ці понад 40 молодих людей неймовірно цікаві й наповнені. Серед них були режисери, художниці, проєктні менеджери, лікарка, косметолог, крута фотографиня… Хоча ніхто не питає про статус чи професію: всіх об’єднало спільне бажання послужити найбіднішим серед бідних», — розповіла Вероніка, а також додала, що кожній із шести груп бідних, для яких організовували обід, вона говорила про радість, і що зараз десятки людей організувалися, щоб зробити для них особливий день.

 «Радість, яку ви отримали, — подаруйте її іншому. Я просила, щоб вони поділилися з іншим тією їжею, яку взяли з собою, чи тим подарунком, який отримали. Я бачила, що дехто плакав від щастя; але вони соромились своїх почуттів. Я їм розповідала про волонтерів: як наш безпритульний Міша, який зараз живе у сестер-калькуток, цілу ніч смажив 180 шматків м’яса. Сестри Місіонерки Милосердної Любові наготували борщу і такої смачної картоплі. Ви уявляєте — на таку кількість людей, скільки це праці? Вчора був неймовірний приклад служіння і жертовності багатьох. Одна волонтерка до нас приїхала з Житомирської області. Вона встала о 3-й годині ночі, щоб добратися до нас, і захотіла лишитись до 18:00. І наші підопічні це відчули. Які вони прийшли — чисті, у своїх найкращих речах! Наші пенсіонери приходили в костюмах, жінки у святкових блузках. Бо, попри пандемію і всі біди, вони знали, що йдуть до людей, які для них готові віддати серце», — додала Вероніка Ганоль.

Волонтерка Софія працює проєктним менеджером у благодійному фонді, який допомагає правовою підтримкою людям без громадянства. На обід прийшла послужити, взявши один день відпустки, бо для неї тема безпритульності цікава, вона часто волонтерить для них.

 «Коли я дізналася, що цей захід присвячений Дню бідних, мені дуже хотілося взяти участь і подивитись, як це організовуєте ви. Бо я часто беру участь у вуличних годуваннях, але на такий обід, де люди, навіть у такий важкий час пандемії, можуть прийти і гідно спожити ці почастунки, — я потрапила вперше. Тема безпритульності мені дуже близька, я з нею стикаюся за родом своєї діяльності. Бо часто відсутність документів призводить до бездомності. Якщо людина не може отримати паспорт чи громадянство, вона опиняється на межі життя. Людина опиняється в замкненому колі й не може вийти зі стану бездомності. Сьогодні те, що ви організували такий обід, із кількома стравами, посадили за столи з білими скатертинами, подарували їм подарунки, спілкувалися з ними, — це дуже важливо, бо допомагає людині відчути власну гідність. Ясно, що пандемія вносить свої корективи; але ви, бачу, максимально, як лиш можливо, організували безпеку людей. Дякую за можливість сьогодні бути тут», — додала Софія.

Павло Назарович уже давно перебуває під опікою програми «Кухня для бездомних Карітас-Спес», хоча сам не безпритульний. Він уже старенький, має дорослого сина з важкою формою інвалідності, за яким доглядає. Ледве зводить кінці з кінцями, на годування приходить постійно, бо це дає йому і синові можливість вижити. «Я маю маленьку комірчину, де ми живемо з сином. Ми не безпритульні, але умови нашого життя дуже важкі, тому ми дуже вдячні, що ви нас не залишаєте», — сказав він.

Координатор проєкту «Кухня для бездомних Карітас-Спес» брат Себастьян Янковський ОМІ так прокоментував організацію святкового обіду:

«Більшість із присутніх — наші постійні підопічні. Вони приходять до нас на роздачі, які ми маємо двічі на тиждень по Києву. Ми розуміємо, який важкий час зараз, із пандемією; але не можемо залишити їх усіх напризволяще. Ми вимірюємо їм температуру, даємо маски, дезінфікуємо руки, вдягаємо захист самі — і годуємо. Бо якщо ми цього не будемо робити — люди просто вмиратимуть від голоду й холоду. Дуже хочу подякувати небайдужим людям за допомогу харчами, теплими речами. Ми буквально вчора повернулись із сіл на Вінниччині, звідки привезли харчі для нашого служіння. Це неймовірна жертовність людей. У нас дивовижні люди, вони тяжко працюють самі, не мають бозна яких статків, але щороку допомагають тим, хто бідніший за них», — підсумував брат Себастьян.

Благодійний обід відбувся за фінансової підтримки Міжнародного жіночого клубу Києва IWCK.

Фото «Карітас-Спес Україна» та Софії Кордонець

Пожертвувати
Система Orphus