Від допомоги іншим до пошуку безпеки: історія нашої команди з Нікополя
Ми постійно ділимось із вами історіями людей, яким допомагаємо, але час дуже швидко вносить свої корективи. Тому сьогодні ми розповідаємо про наших соціальних працівників, які ще вчора допомагали людям, що покинули свій дім через бойові дії, а сьогодні вже самі зважились залишити все заради порятунку своїх рідних.
Наша команда з Нікополя вирішила евакуюватись. Від самого початку повномасштабного вторгнення сестра Елеонора з соціальними працівниками та волонтерами допомагали людям у найбільшій потребі. Попри страх і небезпеку для власних життів, вони завжди знаходили допомогу і добре слово, щоб втішити інших. Однак останнім часом життя у Нікополі стало надзвичайно важким: часті обстріли, велика кількість жертв серед цивільного населення, через постійну загрозу люди навіть не можуть вийти з домівок.
«Жити й працювати було непросто, адже важко було навіть нормально спати й планувати день, але ми намагалися підтримувати людей, наскільки це можливо, попри втому й постійну напругу, – ділиться з нами соціальна працівниця Олена (ім’я змінено). – Рішення виїжджати визрівало поступово. Було дуже складно зважитися залишити дім, роботу, людей, до яких звикли. Довго вагалися, бо не хотілося покидати місто й усе, що було таким рідним. Але обстріли ставали частішими, зростала небезпека для дітей, і з’явилося розуміння, що залишатися стає дедалі важче».
Олена з перших днів повномасштабного вторгнення прийшла до Карітас-Спес як волонтерка, вона завжди з відкритим серцем ішла до людей, шукала шляхи допомоги. Тож за деякий час стала соціальним працівником в команді, її чоловік теж допомагав як водій. За час роботи в них з’явилась маленька донечка, яка часто їздила з батьками реєструвати людей на допомогу, видавати продуктові та гігієнічні набори та дарувати діткам різдвяні подарунки, тож всі жартували, що вона вже народилась маленькою «карітасівкою». Коли вони повідомили, що хочуть поїхати з Нікополя, бо не можуть більше жити в постійній напрузі та хвилюванні за життя своїх дітей, у національному офісі повністю підтримали їхнє рішення і допомогли їм, де це було можливо. Адже забезпечити безпеку і добробут наших працівників – один з принципів Карітасу.
Але ми не залишаємо людей без допомоги: команда з Кам’янського буде проводити реєстрації на доступних територіях Нікопольщини, де можливо безпечно доїхати. Ми бажаємо нашим працівникам знайти себе на новому місці та щиро віримо, що вони продовжать свій шлях служіння людям у Карітасі.
