«Вірю, що почерпнете з наших занять і знань, і любові від мене…»
Тренінг для психологів, педагогів, кейс-менеджерів і координаторів проєкту «Сім’я в центрі» відбувся у Брюховичах на Львівщині
Як отримати опору – і знову створити родину? Як віднайти себе і наново стати близькими? Як відшукати рівновагу і головне – рухатися далі, пам’ятаючи про травму минулого? Знайти відповіді на ці та інші актуальні, непрості питання нашого сьогодення, а також практичні шляхи їх розв’язання мали можливість учасники п’ятиденного тренінгу, який об’єднав координаторів, педагогів, кейс-менеджерів, логопедів та психологів чотирьох Центрів підтримки сім’ї КСУ, які діють у Харкові, Одесі, Житомирі та Кам’янці-Подільському. А теоретична і практична частина програми від тренерки Ніни Мочор, експертки з питань гуманітарної допомоги та розвитку Карітас Польща, охоплювала широкий спектр проблем, з якими стикається українська родина в умовах війни.
Зокрема, програму «Опора», яку спеціально підготувала і презентувала учасникам пані Ніна, можна використовувати як базу для роботи психолога в проєкті. У ній, за відгуками учасників – все чітко, структуровано, практично. Так би мовити – «бери і роби». Учасники отримали багато дидактичних матеріалів для проведення конкретних технік, зокрема, метафоричні карти для дорослих, терапевтичні казки для дітей та опорні конспекти для психологів, безліч різноманітних терапевтичних та психоедукаційних матеріалів, які вони зможуть застосовувати в рамках запропонованої концепції.
«Акцент саме на воєнну травму – окремо у дорослих та дітей, теоретичний матеріал й практичні кейси як тренерки, так і учасників навчань, стали дуже цінними для мене, як професійного психолога, – поділилася враженням Вероніка Мишківська, психологиня Житомирського Центру підтримки сім’ї . – Фактично ми отримали «дорожню карту» для психологів, які працюють з ветеранами та їхніми сім’ями, мали можливість зрозуміти, як підтримати ветерана через допомогу його родині».
«Дуже теплим був блок для роботи з дітьми – терапевтичні казки, – додає психологиня з Харкова Дарина Бондаренко. – Це інструмент, який говорить нам про зміни в родині, страх, про розлуку, про повернення тата. Про те, як, уникаючи додаткового травмування, дати дитині почуття опори і стабільності».
«Тренінг був дуже корисний, зокрема, ще й тому, що нам розповідали різні організаційні моменти, які є вагомими для координаторів проєкту. Ми також грали в різноманітні ігри, пробували на собі ролі батьків, дітей, вчилися, як себе поводити в родині, – зауважила координаторка проєкту «Сім’я в центрі» у Харкові Лілія Дудко. – Кожен із нас узяв для себе багато корисного – те, що буде допомагати у нашій роботі. Педагоги почерпнули важливі знання щодо психологічних моментів у роботі з дітьми, психологи зрозуміли, як працювати з родинами ветеранів. Кейс-менеджер усвідомив, наскільки важливою є його роль – як першої людини, яка зустрічає сім’ю ветерана і самих ветеранів. Зрозуміти цих людей, спробувати їх приймати такими, якими вони є, підтримати – одне із провідних завдань, які стоять перед нами у межах цього проєкту. Для всіх нас це був дуже корисний час і для роботи, і для перезавантаження».
Звертаючись до учасників навчань, Ніна Мочор – психологиня з багаторічним досвідом – зауважила, що праця психолога – і відповідальна, і дуже важка.
«Коли думаю про вас, то маю на увазі той досвід, які ви, на жаль, отримуєте з цією війною, – зауважила пані тренерка. – Тож моя найголовніша порада: турбуйтеся про себе. Щоб давати щось іншим, треба насамперед давати собі. Нам також потрібна підтримка, потрібні емоції. Я не втомлююсь казати, що всім серцем люблю Україну. І приїжджаю сюди, до вас, не тільки як тренерка, яка може поділитися досвідом, не просто, як ваша колега. Приїжджаю до вас, як звичайна людина. І це мій вклад, моя цеглинка у ту велику справу, яку ви провадите. Я завжди всім серцем переживаю, думаю про те, що відбувається в Україні. Думаю про родини українців, про ваших дітей, ветеранів, старших людей. Я переконана, що Україна допомагає нам, полякам. І кожного разу, коли ви нам дякуєте, ми дякуємо вам також. Ви велику ціну платите в цій війні…»
Пані Ніна зауважила також, що коли під час практичних занять брала свою метафоричну картку, то найперше, про що подумала, – про зернятко. «Так я відчуваю часом і зі своїми групами, з пацієнтами. І я відчуваю нині, що посіяла зернятко – і буду дивитися на квітку, яка проросте. І сподіваюся, ви будете такою квіткою, яка візьме з наших занять і трохи контроверсії, і знань, і любові від мене…»
Тренінг відбувся у межах проєкту «Сім’я в центрі: покращення якості та доступу до комплексної психологічної та реабілітаційної допомоги у 4 центрах допомоги сім’ї в Харкові, Житомирі, Одесі та Кам’янці-Подільському в Україні», який Карітас-Спес Україна реалізовує у співпраці та за підтримки Карітас Польща.
Проєкт співфінансується Польською програмою співпраці з метою розвитку МЗС Республіки Польща.
Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційна позиція Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
