«Ми з дітьми живі – і це найважливіше…»
Багатодітна харківська родина мріє про Перемогу і той час, коли зможуть відновити пошкоджене житло і повернутися на рідну Салтівку.
Ілона та Олександр майже все життя прожили на Північній Салтівці в Харкові. Виховували 3-річного сина, готувалися стати батьками двійні. «У листопаді 2021 року я дізналася, що знову буду мамою, – розповідає Ілона. – Ми були такі щасливі. Та зранку 24 лютого прокинулися від вибухів. Спершу сподівалися, що все закінчиться, не хотіли їхати з дому».
Щоб уберегтися, під час обстрілів Ілона ховалася в коридорі. Коли було дуже гучно, йшла до ванної кімнати. Там же спала з сином на руках. «Сусіди повиїжджали, район порожнів. Постійні обстріли та страх за сина, дітей», – розповідає жінка. Однією з останніх крапель, каже вона, стала неможливість придбати ліки в їхньому районі: «Син хворів, і треба було мати чим лікувати. І от ти стоїш у черзі кілька годин і чуєш “бах-бах”. Ліки потрібні, а їх просто немає в аптеках, ще й холод на вулиці». Після цього родина вирішила переїхати у більш безпечний район. Це було на початку березня.
Та на цьому біди не скінчилися: тільки-но родина облаштувалася в іншій квартирі, як у сусідній будинок влучило під час обстрілу. «Я якраз спала з сином, коли на нас полетіло скло. Син цілий. У мене тільки поріз руки. Але дитячий крик і досі у мене в голові», – зітхає Ілона.
Переживши черговий стрес, вирішили їхати до родичів на Полтавщину, де й прожили до початку травня. Всю весну жінка хвилювалася, чи зможе виносити дітей. Намагалася себе заспокоювати, робила постійні ін'єкції, аби запобігти проблемам із диханням дітей через ризик передчасних пологів. У травні родина вирішила повернутися до Харкова. «У селі умов для дітей не було. Й народжувати я хотіла в Харкові».
Пологи також не були легкими. Спершу кесарів розтин, а на другий день після нього – обстріл серед ночі. «Нас усіх вивели в коридор з дітками. Та все цього разу, на щастя, було добре. Тішить те, що Софія та Дмитрик народилися здоровими. Це для нас – найголовніше», – розповідає Ілона.
Зараз вона з чоловіком, трьома дітьми та свекрухою мешкають в однокімнатній квартирі. За час війни в їхній будинок, де залишилася трикімнатна квартира, двічі влучали ракети. «Наше житло вціліло, та вікон немає. У сусідів квартир на поверсі немає…»
Дуже хочуть додому. Син Іванко пам’ятає свою кімнату, улюблені іграшки. Та родина хвилюється: чи буде опалення взимку? «Цього року було тільки +17, а для малих діток це холодно. Так, світло та вода є, однак будинок майже порожній. А що як нам доведеться знову їхати?», – вагається Ілона.
Ніхто з родини наразі не має роботи. Завод, де працював машиністом Олександр, із лютого практично закритий. «Зараз чоловік ходить на роботу раз на тиждень, іноді двічі. Свекруха також втратила роботу. Я в декретній відпустці. Тому фактично єдиним доходом для нас є соціальна допомога на дітей», – зізнається Ілона. Родина каже, що дуже допомагають отримані продуктові набори та кошти від волонтерів. «Допомога від проєкту «Родина Родині» для нас дуже суттєва. Ми змогли придбати візочок для дітей та відкладаємо кошти, аби мати змогу заміни вікна. Дуже хочемо до зими повернутися додому, бо дуже тісно тут, – жінка показує на підлогу, де спить її чоловік. – Після першого візиту ваші волонтери нам матрац на підлогу привезли, до того чоловік тільки на ковдрах спав. Тому вся ця допомога дуже суттєва для нас. Заощаджуємо навіть на їжі, одяг не купуємо взагалі».
Всі втомилися поневірятися, – з гіркотою в голосі зізнається Ілона. «Мріємо про час, коли закінчиться війна і будемо жити вдома. Іванко, старший син, і зараз біжить до мене та питає: чи те, що він чує, – це вибухи? Дитина розуміє, що зараз війна. Мені й самій страшно», – додає жінка.
Колись велелюдна Північна Салтівка нині нагадує район-привид: зачинені магазини та аптеки, порожні ігрові майданчики та напівзруйновані будинки. Ілона, обіймаючи сина, говорить, що їхня родина живе заради дітей: «Ми з дітьми живі, це – найважливіше».
Родина отримує щомісячну фінансову підтримку у рамках українсько-польського проєкту «Родина Родині», який триває від жовтня минулого року. Цей проєкт «Карітас-Спес Україна» реалізує у співпраці та завдяки підтримці Caritas Polska, він спрямований на підтримку українських родин, які перебувають у матеріальній скруті та постраждали від наслідків війни в Україні.
