Моя донька увесь час співає пісню Тіни Кароль про Україну…
Дівчинка, про яку йде мова в заголовку, могла спокійно рости в мирі на Сумщині, готуватися до школи й радувати всю родину виконанням улюблених українських пісень. Однак, на жаль, 5-річній крихітці та її мамі, пані Марині, довелося зіткнутися з жахами українсько-російської війни. «Карітас-Спес Україна» допоміг матері й дитині виїхати із зони бойових дій та знайти затишне тимчасове житло в сонячній Італії.
Пані Марина і її донечка родом із Лебедівки, Одеської області. Їхнє життя було непростим і до війни: дитина має розлад аутичного спектру. Однак сім’я успішно справлялася з негараздами самотужки. «23 лютого я зустрічалася з подругою, будувала плани і мріяла про майбутнє. Дочка проходила спеціалізовану програму навчання й реабілітації, я мала свій невеличкий інтернет-магазин одягу», — розповідала пані Марина. — Але наступний день, коли росія вторглася в Україну, перевернув усе наше життя...».
Якщо навіть звичайним дітям тяжко ховатися від ворожих обстрілів і бомбардувань, то з аутичними малюками батькам набагато складніше. «Найважче було спускатися з нею у підвал. Бувало, кілька разів за ніч бігали й сиділи там по 3-4 години, тож треба було тепло її одягнути. А вона відбивається, боїться йти, не хоче». Не дивно, що пані Марина спершу вагалася, чи варто кудись виїжджати. Адже невідомо, як дівчинка з такими особливостями розвитку сприйняла б переїзд і зміну навколишньої обстановки, як це б могло вплинути на її самопочуття. Проте одна-єдина ніч поставила крапку у ваганнях мами.
«Тієї ночі чомусь не було сирени. Я почула звук літака, дуже близько. Ніколи тепер його не забуду. Схопила донечку й побігла у ванну, бо у підвал ми б уже не встигли. Потім таке глухе «бах-бах» кілька разів... Усі шибки в під’їзді повилітали…». На ранок сім’я була готова до виїзду. Бог допоміг у цьому, пославши їм справжнього янгола-охоронця з «Карітас-Спес Україна» — проєктну менеджерку Міру Мілавец. Багатьма її зусиллями та за духовної підтримки греко-католицького отця Владислава Ігнатюка Марина з донечкою через Гадяч і Полтаву добралися до Львова. Працівники і волонтери «Карітас-Спес» не полишали цю сім’ю протягом подорожі через усю Україну. Інколи, як згадує Міра, тримали зв’язок навіть уночі, добрими словами відганяли страх і налаштовували біженців на краще.
«У дорозі нам допомагали всі, але найціннішим було те, що дівчата з «Карітасу» весь час були на зв’язку, — розповідає пані Марина. — Вони підтримували мене, говорили, що робити й куди йти, я б сама не впоралася. «Карітас» допомагав у пошуку транспорту, житла, аби було де зупинитися й перепочити, бо такий довгий шлях неможливий без підтримки». Дорога була непростою, особливо для вразливої й чутливої дитини. Але результат вартував усіх зусиль. Зараз Марина ї її маленька в Італії, у безпеці й добробуті. Жінка ділиться своїми почуттями на новому місці: «Доня розуміє все, що відбувається, весь час співає пісню Тіни Кароль про Україну… На Батьківщині залишилася мама, серце болить за неї, за нашу країну. Сьогодні мама сказала, що снідала кефіром та варенням, бо більше нічого немає…».
«Карітас-Спес Україна» понад 25 років підтримує людей у найскрутніші періоди життя. З початку російської навали працівники й волонтери організації допомогли знайти новий безпечний дім сотням людей із Харківщини, Сумщини, Маріуполя, Бердянська та інших охоплених війною територій. Також Місія надає гуманітарну допомогу українцям, які не захотіли покидати рідні краї. Це можливо тільки за підтримки небайдужих людей зі всього світу.
Долучайтеся до нашої Місії посильною допомогою.
З метою збереження конфіденційності імена учасників і назви населених пунктів, де вони проживають, можуть бути змінені.
