ua en

Життя закарпатських ромів — це паралельний світ. Там дівчаток видають заміж в 12-13 років, а дівчина у 18 вважається старою, яку може «взяти» хіба що вдівець. Великим досягненням є те, коли діти закінчують хоча б 9 класів школи. Переважна більшість ромів є неписемними, відповідно працюють вони на сезонних і чорних роботах без жодних прав. Діти їдять тоді, коли є їжа, тому раді всьому: молоку, хлібу, каші. Та попри все, в цього народу можна повчитись радіти життю.

На Закарпатті
в 8 таборах
працює Закарпатський обласний благодійний фонд «Карітас святого Мартіна» (Карітас-Спес Закарпаття)

«Карітас-Спес» працює з ромами Закарпаття вже понад 20 років. За даними ромських громадських організацій, на Закарпатті нині проживають понад 40 тисяч ромів, більшість з яких живуть у компактних поселеннях — таборах. Українською мовою мало хто розмовляє. Такі фактори спричиняють ізольованість ромських поселень і така ситуація спостерігається по всій країні.

  • Бідність і відсутність освіти — ці два явища взаємопов’язані.
  • Освіта є шляхом до подолання бідності, але ця сама бідність багатьох родин і заважає ромським дітям навчатися.
  • Значний відсоток українських ромів ніколи не ходили до школи, а серед тих, хто школу таки відвідував, найбільш поширеною є неповна середня освіта.
  • За даними опитування громадських організацій, 17 % ромів в Україні не мають ідентифікаційних документів, у третини не оформлена реєстрація, і це — ще додатковий виклик на шляху до соціалізації.
  • Що ж стосується працевлаштування, то 63% ромів не працюють, ще 22 % працюють неповний робочий день.
  • Також поширеною є ситуація, коли ромські діти через соціально-економічний стан в родині не відвідують дитсадок, бо батьки не можуть оплатити навіть харчування. Такі діти не проходять підготовку до школи, або навчаються не більше 5-6 років.

Табори, в яких працює Місія:

  • с. Холмок
  • с. Галоч
  • с. Концово
  • с. Павшино
  • м. Мукачево
  • с. Пішково
  • с. Берегуйфалу

Релігійна Місія «Карітас-Спес», працюючи з дітьми у восьми ромських таборах, намагається вирішити проблему браку освіти у дітей через створення садків і навчальних класів, де діти мають змогу харчуватися і навчатися. Більшість ромів розуміють, що їхні діти мусять вміти хоча б читати і писати. Великою проблемою в ромських родинах є те, що дорослі самі не грамотні і через це не можуть влаштуватись на роботу і відповідно забезпечити свої багатодітні сім’ї.

Важливим є факт, що коли ромських дітей вперше приводять на заняття, вони часто не знають навіть базових речей: не можуть назвати пори року, дні тижня, чи що таке зошит, ручка, книжка. Але після занять вже за кілька місяців пробують читати і рахувати. Та коли виникла ідея створення таких класів чи садків, постала інша проблема — діти не відвідували навчання, а ходили з батьками жебрати, щоб якось прогодуватись. Тому у відповідь на цей виклик було створено ряд благодійних їдалень для ромських дітей.

В сільських школах на Закарпатті діти не мають безкоштовного харчування, тож благодійні їдальні «Карітас-Спес» стають для дітей і їх батьків справжнім порятунком.

Крім освітньої програми і благодійної кухні для ромів, «Карітас-Спес» проводить постійну роботу в таборах з дорослими людьми. Паралельно ведеться робота з жінками, які чекають на дитину, надається допомога для породіль (пакет найнеобхідніших речей та медикаментів) та підтримка в пологовому будинку і медичний супровід.

Галерея
Пожертвувати
Система Orphus