ua en

Історії з життя

«Я знаю, хто мене бомбив. Це зробила росія» — історія порятунку двох сестер з…

Я б пішки прийшла додому, якби сказали, що Маріуполь знову український. Мені 60 років, а тепер я не знаю, чи дасть держава мені куток. Для нас це принизливо, хоча ми в цьому не винні.

читати більше
«Я знаю, хто мене бомбив. Це зробила росія» — історія порятунку двох сестер з…
Навколо спільного горя: історії війни, які єднають людей

Навколо спільного горя: історії війни, які єднають людей

Де б людина не мешкала, у міській квартирі чи власному будинку, вона завжди лине думками до свого дому.

читати більше

«Служіння нон-стоп», або розповідь про співробітників осередку «Карітас-Спес…

Існують закони державні й закони духовні. І один із таких духовних законів — служіння людини в цьому світі. Лише віддаючи себе іншим, людина безсумнівно збагачується сама: любов’ю, добротою й силами. Так виконується задум Бога про…

читати більше
«Служіння нон-стоп», або розповідь про співробітників осередку «Карітас-Спес…
«Я не можу тут нічого не робити», — історія Каті з Ворзеля

«Я не можу тут нічого не робити», — історія Каті з Ворзеля

З Катею ми зустрілися у фойє затишного паломницького центру, який приймає внутрішньо переміщених осіб. Спочатку мені здалося, що дівчина працює тут або займається організаційними питаннями, бо тримала в руках нотатник і загалом справляла…

читати більше

Моя донька увесь час співає пісню Тіни Кароль про Україну…

Дівчинка, про яку йде мова в заголовку, могла спокійно рости в мирі на Сумщині, готуватися до школи й радувати всю родину виконанням улюблених українських пісень. Однак, на жаль, 5-річній крихітці та її мамі, пані Марині, довелося…

читати більше
Моя донька увесь час співає пісню Тіни Кароль про Україну…
Притулок для тіла й розрада для душі в серці Карпат

Притулок для тіла й розрада для душі в серці Карпат

В умовах війни слово «притулок» набуває особливого значення. «Карітас-Спес Яблуниця» — не просто місце, де завжди запропонують зручне ліжко, смачну їжу і гарячий душ. Це й постійна підтримка рідних душ, українців, які єднаються у горі…

читати більше

«Якщо Бог нас вивів з пекла, значить має план на нас» - батьки п’яти дітей про…

Коли ми чуємо про десятки тисяч загиблих в Маріуполі і розуміємо, що це ще далеко не остаточна цифра. Коли ми тільки на мить пробуємо уявити життя людей, які вже третій місяць живуть в катакомбах, під постійними обстрілами, без води,…

читати більше
«Якщо Бог нас вивів з пекла, значить має план на нас» - батьки п’яти дітей про…
«Я вірю, що хто є знаряддям руйнівної сили, буде покараний, а небесні сили…

«Я вірю, що хто є знаряддям руйнівної сили, буде покараний, а небесні сили…

Світлана переїхала з Одеси. В день коли ми публікуємо цю історію, її донечка Катерина побачила світ.

читати більше

«Вранці ми побачили сліди танкових траків біля нашого будинку. Небезпека була…

«Шалений натовп безкінечною змією через весь вокзал і підземні переходи тягнувся на потяги у західному напрямку. Люди сиділи на сумках, стояли, ходили і гомоніли в напівтемряві, з баулами, дітьми і домашніми тваринами…»

читати більше
«Вранці ми побачили сліди танкових траків біля нашого будинку. Небезпека була…
«Господь піклується за Своїми дітьми». Від пекла до дива. Щоденник Світлани

«Господь піклується за Своїми дітьми». Від пекла до дива. Щоденник Світлани

Дізнаємося, що батюшка намагався вивезти колону, але їх обстріляли, в одній машині була мати та двоє дітей. Матері прострелили руки, одній дитині 6 років куля влучила в живіт, а іншій – в руку. Що з ними зараз я не знаю. Більше з села вже…

читати більше

«Якби не Господь, ми б опинилися в самому епіцентрі пекла» - історії доньки та…

Життя розділилось на до та після саме 24 лютого 2022 року. Події в цей день стали точкою неповернення. Того дня я прокинулась о 7 ранку від дзвінка будильника з передчуттям неминучої біди. Прочитавши месенджер, я зрозуміла, що почалась…

читати більше
«Якби не Господь, ми б опинилися в самому епіцентрі пекла» - історії доньки та…
«Порізала буханець на шматочки, щоб розтягнути на довше» - історія киянки…

«Порізала буханець на шматочки, щоб розтягнути на довше» - історія киянки…

Я киянка. Пам’ятаю, як ми стояли на Майдані у 2004 році і у 2014. Тоді ми не дозволили, щоб з нами зробили те, що сталося в Білорусі. Дзвонили в дзвони і ми бігли на площу, щоб виборювати право жити вільно. Ця боротьба триває досі.

читати більше
Пожертвувати
Система Orphus
Переверните устройство для лучшего отображения