Я б пішки прийшла додому, якби сказали, що Маріуполь знову український. Мені 60 років, а тепер я не знаю, чи дасть держава мені куток. Для нас це принизливо, хоча ми в цьому не винні.
читати більшеДе б людина не мешкала, у міській квартирі чи власному будинку, вона завжди лине думками до свого дому.
читати більшеІснують закони державні й закони духовні. І один із таких духовних законів — служіння людини в цьому світі. Лише віддаючи себе іншим, людина безсумнівно збагачується сама: любов’ю, добротою й силами. Так виконується задум Бога про…
читати більшеЗ Катею ми зустрілися у фойє затишного паломницького центру, який приймає внутрішньо переміщених осіб. Спочатку мені здалося, що дівчина працює тут або займається організаційними питаннями, бо тримала в руках нотатник і загалом справляла…
читати більшеДівчинка, про яку йде мова в заголовку, могла спокійно рости в мирі на Сумщині, готуватися до школи й радувати всю родину виконанням улюблених українських пісень. Однак, на жаль, 5-річній крихітці та її мамі, пані Марині, довелося…
читати більшеВ умовах війни слово «притулок» набуває особливого значення. «Карітас-Спес Яблуниця» — не просто місце, де завжди запропонують зручне ліжко, смачну їжу і гарячий душ. Це й постійна підтримка рідних душ, українців, які єднаються у горі…
читати більшеКоли ми чуємо про десятки тисяч загиблих в Маріуполі і розуміємо, що це ще далеко не остаточна цифра. Коли ми тільки на мить пробуємо уявити життя людей, які вже третій місяць живуть в катакомбах, під постійними обстрілами, без води,…
читати більшеСвітлана переїхала з Одеси. В день коли ми публікуємо цю історію, її донечка Катерина побачила світ.
читати більше«Шалений натовп безкінечною змією через весь вокзал і підземні переходи тягнувся на потяги у західному напрямку. Люди сиділи на сумках, стояли, ходили і гомоніли в напівтемряві, з баулами, дітьми і домашніми тваринами…»
читати більшеДізнаємося, що батюшка намагався вивезти колону, але їх обстріляли, в одній машині була мати та двоє дітей. Матері прострелили руки, одній дитині 6 років куля влучила в живіт, а іншій – в руку. Що з ними зараз я не знаю. Більше з села вже…
читати більшеЖиття розділилось на до та після саме 24 лютого 2022 року. Події в цей день стали точкою неповернення. Того дня я прокинулась о 7 ранку від дзвінка будильника з передчуттям неминучої біди. Прочитавши месенджер, я зрозуміла, що почалась…
читати більшеЯ киянка. Пам’ятаю, як ми стояли на Майдані у 2004 році і у 2014. Тоді ми не дозволили, щоб з нами зробили те, що сталося в Білорусі. Дзвонили в дзвони і ми бігли на площу, щоб виборювати право жити вільно. Ця боротьба триває досі.
читати більше