Боротьба триває. І вона її виграє! У Харківському Центрі підтримки сім’ї отримують психологічну допомогу, пораду і знаходять прихисток ті, хто того потребує
Наталя ніколи не вважала себе сильною. Просто такою, як є: матір’ю трьох дітей, яка звикла справлятися з труднощами. Однак життя змусило зрозуміти: всередині неї живе сталь, яка гартувалася вогнем війни, втрат і випробувань.
ПЕРША ВТЕЧА
Горлівка, 2014 рік. Коли місто захопили проросійські бойовики, здавалося, що це тимчасово, що ось-ось той жах скінчиться. Але постріли ставали все гучнішими, сусіди почали зникати, а український прапор змінили триколори. Наталя зрозуміла: треба їхати. Взявши тільки найнеобхідніше, сіла в переповнений потяг до Харкова.
Там її родина почала все з нуля. Орендували квартиру, оформлювали допомогу для переселенців, шукали роботу. Саме в Харкові народився третій син Наталі, Іван, у якого згодом лікарі виявили важку форму алергії, спричинену надмірним стресом. Це стало новим випробуванням, але Наталя вірила: головне – вони в безпеці.
ДРУГА ВТЕЧА
24 лютого 2022 року. На світанку Харків здригнувся від вибухів. Наталя збагнула: потрібно втікати вдруге, в нікуди. Цього разу вони вирушили до Кам’янця – Подільського. Увесь цей час Наталя не завважувала, що сама стає слабшою, що постійна втома і біль – це не просто стрес.
ВИПРОБУВАННЯ НЕДУГОЮ
Діагноз став ударом: онкологія. «Як? Чому зараз?» - питала вона себе, дивлячись на дітей, які й так натерпілися. Повернулася додому під вибухи, під сирени, але для того, щоб лікуватися.
А далі були складні операції і реабілітація. Втратила вагу і сили, але не волю. Волонтери допомагали з ліками, лікарі – з надією. Через рік вона почула: «Ремісія».
НОВА БОРОТЬБА
Ледь оговтавшись, Наталя знову стала біля лікарняного ліжка – тепер уже сина. Але не опустила рук. Наталя звернулася по допомогу до Карітас-Спес Харків, бо знала напевно, що тут допоможуть, вислухають і порадять. І найголовніше: Наталя не втратила віри. Наталя отримала кошти на рекомпенсацію за ліки, її син Іван завдяки цим коштам має необхідне лікування, приходить в Центр підтримки сім’ї Карітас-Спес Україна, де бере участь у безкоштовних заняттях для дітей. Наталя ж долучається до тренінгів і майстер-класів із психологічної підтримки батьків.
НЕСКОРЕНА
Сьогодні Наталя разом із родиною живе в Харкові. Місто, яке майже щодня нещадно обстрілюють окупанти. Жінка двічі залишала дороге серцю місто – і двічі поверталася. І щоразу підводилася після удару. Вона знає: війна ще не скінчилася. Що попереду ще багато випробувань. Але вона також знає, що поки вона жива, доки вона бореться, її діти матимуть майбутнє. А отже, боротьба триває.
І вона її виграє.
Харківський Центр підтримки сім’ї відкрився і працює за підтримки програми Польська допомога Міністерства закордонних справ Польщі. Він – один із чотирьох центрів, започаткованих у межах проєкту «Покращення якості та доступу до психологічної допомоги дітям і їхнім родинам у Харківському, Одеському, Житомирському та Вінницькому центрах підтримки сім’ї в Україні», який РМ «Карітас-Спес Україна» реалізує у співпраці з Карітас Польща.
Публікація є особистим поглядом авторки і не може бути інтерпретована як офіційна позиція Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
