Хтось повернеться додому, а для когось домом стануть нові місця…

До повномасштабної війни пані Надія із чоловіком та дітьми проживали в Митрофанівці на Харківщині. Відразу після 24 лютого село окупували. На родину чинили шалений тиск, адже пані Надія працювала в сільській раді. Чоловіка пані Надії не випускали, тому вони з ним вирішили, що разом чекатимуть деокупації. Лише після того як наші військові під щасливі вигуки місцевих увійшли до села, родина наважилася переїхати на Житомирщину, адже умов для навчання та нормального життя дітей у селі більше не було.

— Людина може пережити дуже багато, — каже жінка. — Ми навіть не усвідомлюємо, скільки здатні винести. Я про це дізналася лише впродовж останнього року. Хоча, здавалося б, прожила вже велику частину життя. Бажаю нам усім перемоги, а далі — буде видно. Хтось повернеться додому, а для когось домом стануть нові місця…

Дякуємо нашим закордонним доброчинцям Nachbar in Not, Caritas Österreich та Austrian Development Agency за реалізацію проєкту HARPU, у межах якого маємо змогу надавати пані Надії та її родині гуманітарну допомогу й зміцнювати їхню віру в те, що спільними зусиллями ми здатні пройти всі випробування.