Картина знайшла свою нову власницю: історія евакуації з Добропілля

Кожна історія з евакуації особлива. Дуже рідко вони супроводжуються сміхом (зазвичай це відбувається зі сльозами на очах і з важким серцем), тому ми вирішили розповісти вам саме цю історію, яка демонструє незламний дух українців.

Зазвичай Ксенія, соціальна працівниця Карітас-Спес Слов’янськ, приїжджаючи на евакуацію, бачить сльози і страх в очах людей, але одна з липневих евакуацій з Добропілля розпочалась зі сміху.

«Приїхала я на локацію, онук починає носити речі, виходить пара похилого віку — і тут вони вдвох починають сміятись. Я здивувалась, але подумала, що всяке буває, у людей стрес», — ділиться Ксенія. 

На евакуації вона зазвичай заплітає косу. Тож вона дуже здивувалась, коли чоловік виніс картину і сказав: «Це вам». Ксенія почувалась трохи ніяково, не хотіла брати, але подружжя наполягало.

Вже у дорозі жінка розповіла історію цього витвору: «Мій чоловік взагалі не художник, але любить малювати. Буває, до нього приходить натхнення, він сідає і щось малює, а потім ця картина знаходить свого майбутнього власника, якому вона підходить, ніби була створена саме для цієї людини. Нова картина означає, що в нас буде нове знайомство. А цю він намалював перед евакуацією і сказав, що, мабуть, вона знайде свого власника вже у Дніпрі, на новому місці. Потім він запитав  мене: «А коли той чоловік приїде, що буде нас евакуювати?» Я відповіла йому, що це буде жінка, він глянув на мене і сказав, що  скоріше за все картина вже знайшла свого людину».

Все життя подружжя прожило в Добропіллі. Їхня єдина донька загинула, залишився тільки онук, який і допоміг з евакуацією. Подружжя було безмежно вдячне за евакуацію з майном, адже це полегшує період адаптації на новому місці та дозволяє суттєво зекономити. Ми також від усього серця вдячні Caritasverband Paderborn за можливість рятувати людей з територій, де життя стало неможливим через постійні обстріли і кожна хвилина цінується, як остання.