Пожертвувати
ua en
Пережити смерть

Ця історія не матиме фото, окрім одного – обличчя людини, яка пережила жах.

Ця історія не має кінця, окрім надії – що колись нормальне життя повернеться.

Ця історія була пережита рік тому, але вона залишиться назавжди в душі, в серці, в розумі.

24 лютого 2022

07:00

Військові зайшли в житловий будинок в Маріуполі, де жила пані Наталя з чоловіком. Всіх жителів мікрорайону попросили звільнити будинки за 30 хвилин. Вони поїхали в центр міста, де жили їхні син та донька з сім’ями. Вже там вони дізнались, що почалась війна.

27 лютого 2022

В місті вимкнули світло. Згодом газ. Воду. Опалення. Пропав будь-який зв’язок.

Після того, як влада міста залишила Маріуполь і були відімкнені всі цивілізаційні блага - в місті почалось мародерство.

Пані Наталя з сім’єю (і всі жителі міста) набирали воду з калюж. З річки. Стояли в чергах під обстрілами за питною водою.

«Якою щирою була радість, коли випав сніг. Його можна було топити і отримати воду» - розповідає пані Наталя.

В якийсь момент в місті не залишилось жодного вцілілого дерева, адже люди грілись та готували на вогні. Під обстрілами.

Хліба не було. «Я різала скибочками по 4мм і давала 1 раз на день своїм двом онукам».

В якийсь момент жителі з околиць міста привезли картоплю і моркву. А магазин, де почало псуватись м’ясо – роздавав залишки. Це все змішувалось в чані і готувалось щоденно. Їли 1 раз на добу.

Спали в одежі під купою ковдр, бо було дуже холодно.

1 березня 2022

Ніч

Почались бомбардування з повітря. Щоночі. З 22:00 до 5:00 росіяни здійснювали авіа бомбардування Маріуполя. І це на додаток до обстрілів з моря та півночі і сходу. «Ми знали, що від бомби не врятує нічого. Але онук вірив, що в коридорі у нас є шанси вижити. Тому ми кожен раз ходили туди ховатись заради спокою дитини».

15 березня 2022

Ранок

«15 березня Червоний Хрест покинув наше місто. Невістка пішла до річки за водою і почула від містян, що сьогодні дають зелений коридор до 15:00. Вона все кинула, прибігла додому. Ми зібрались і виїхали двома машинами з Маріуполя».

В той день був обстріл міста і загинули 15 друзів сім’ї пані Наталі.

15 березня 2022

18:00

Сім’я пані Наталі дісталась Нікольського. Через відсутність зв’язку вони не знали, що це вже була захоплена територія ДНР. “Нас пустили ночувати в лікарню, де панували кадировці. Я не могла заснути від страху, що вони щось з нами зроблять. Вони всі були обкурені»

16 березня 2022

Ранок

11 машин зібрались рухатись далі в бік підконтрольної території України. Всі автодороги розбиті, всі дороги обстрілюються. «Один хлопець з дружиною та новонародженим знав шлях околицями. У них в машині не було вікон, а каркас посічений осколками. Ми всі зібрали, у кого що було з теплого і укрили їх всіх в тій машині і.. поїхали»

“Далі був Бердянськ, роздягання чоловіків, безкінечні перевірки, буряти, які не говорили російською і не вміли читати. Потім - замінована прірва до Запоріжжя – яка була єдиним шляхом дістатись підконтрольній Україні територій. Коли ми заїхали на нашу територію – люди нас зустрічали. Кричали «відкрийте вікна» і совали нам їжу, напої. Я так їм вдячна. За їхню щедрість та доброту».

20 березня 2022

Дві машини сім’ї пані Наталі дістались Умані. Зараз вони живуть в шелтері, який підтримує Карітас-Спес і проєкт Emergency Appeal.

_____

Виїхати з Маріуполя можна було тільки, якщо маєш власний автотранспорт.

Через неможливість зарядити гаджети, через блокпости і страх за життя – ніхто не зміг задокументувати події в Маріуполі навесні 2022.

Перше, що зруйнували росіяни – школи, дитячі садки, лікарні і пологові будинки. Потім почали знищувати житлові будівлі.

На момент 15 березня в Маріуполі залишалось 15 дітей з вихователькою з дитячого будинку, який був поруч з домом пані Наталі. Їхня доля невідома.

Друга пані Наталі розстріляли прямо в черзі, бо він сказав російському солдату «Тут наша земля. Ми вас не кликали».

27 лютого 2023
Пожертвувати
Система Orphus
Переверните устройство для лучшего отображения