Станом на кінець 2024 року серед внутрішньо переміщених осіб було зареєстровано близько мільйона дітей. Це маленькі хоробрі серця, які не з чуток знають про жахи війни, тож хочеться подарувати їм хоча б трішки щасливих спогадів з дитинства.
У 2024 році, коли життя у Запоріжжі під постійними обстрілами стало нестерпним, Аліна (ім’я змінено з етичних міркувань)з сім’єю евакуювалась до Кам’янця-Подільського. Вони з чоловіком — викладачі суспільствознавчих дисциплін, чоловік знайшов віддалену роботу, що допомогло хоч трішки легше адаптуватись на новому місці.
На початку літа, коли навчання у школі закінчилось, Аліна відвела своїх маленьких донечок у дитячий простір Карітас-Спес. Вони відвідували різноманітні заняття, зокрема покращували мовленнєві навички з логопедом.
Через пережитий стрес у старшої доньки були проблеми зі сном, тож вона почала відвідувати психолога. «Спить вона поганенько, їй сняться кошмари. Після заняття з психологом стало краще, перестали снитися кошмари. На даний час дуже рідко помічаю, що вона має неспокійний сон. Їй дуже подобалося займатися із психологом, і я особисто теж дуже задоволена з результату. Мені відвідування психолога теж дуже допомагає, це, чесно кажучи, стало мені спасінням. Для мене робота з ним — дуже вагома підтримка. Це допомагає виробляти цінності добра, позитивного ставлення до світу загалом», — ділиться своїми спостереженнями Аліна.
Доньки теж дуже люблять заняття у просторі і завжди відвідують його із задоволенням. Ми дякуємо нашим партнерам з Caritas Österreich, NACHBAR IN NOT, Caritas Schweiz та Caritas Zagrebačke nadbiskupije за можливість дарувати дітям, які щодня зіштовхуються з викликами війни, безпечний простір для розвитку і щасливого дитинства.