«Це день, коли неможливе стає дійсністю… »
Наближається Великдень – світле свято Воскресіння Христового. Цими днями ми отримуємо багато вітальних листівок і добрих слів від учасників україно-польського проєкту «Родина Родині». Цей проєкт, який ми здійснюємо за сприяння і посередництва @Caritas Polska, підтримують польські родини і парафії Римсько-Католицької Церкви Польщі. Він охоплює щомісячною допомогою 1000 українських родин у Києво-Житомирській та Харківсько-Запорізькій Дієцезіях, які потерпають від наслідків війни.
Сьогодні так важливо підтримувати один одного й ділитися добром. Тримаймося. Плекаймо надію і бережімо світло наших душ!
***
«Щороку з особливими відчуттями ми очікуємо на чудове свято Воскресіння Господнього. Готуємося до нього всією родиною: печемо паски, фарбуємо яйця, діти виготовляють красиві писанки. Малеча очікує також на пасхального зайчика. На жаль, торік у наш дім прийшла велика біда – війна. Ворог посягнув на нашу волю і незалежність. Але попри всі негаразди, ми стоятимемо до кінця, віримо в нашу Перемогу! І в день Великого Воскресіння молитимемося за Україну і за польські родини, які стали для нас рідними, які допомагають нам пережити цей важкий час. Ваша допомога – неоціненна! Міцного здоров’я, достатку, здійснення мрій і Божого Благословення бажає вам родина Гриценків із Житомира».
***
«У квітні 2022 року наша родина була змушена виїхати з міста Лисичанська на Луганщині до більш безпечного місця, оскільки наше місто потерпало від обстрілів і було вже наполовину зруйноване. Наразі воно окуповане ворогом, і можливості повернутися додому поки що немає. Ми з дружиною – пенсіонери, маємо на утриманні 91-річного дідуся та сина з інвалідністю. Опинившись у дуже складній життєвій ситуації, звернулися до вас по допомогу, і коли дізналися, що матимемо її, були дуже щасливі. Щиро вдячні польським родинам, які допомагають нам пережити непрості часи. Ваша підтримка – безцінна. Поляки проявили себе як щирі друзі, як чуйний і справді братній народ. Напередодні свята Воскресіння Христового бажаємо польським родинам добра, злагоди, процвітання та миру. Разом – до Перемоги! З повагою, родина Вєтрова Євгена Павловича. Київ».
***
«Вже скоро Великдень, День Христового Воскресіння. З нетерпінням чекаємо на це свято. Будемо молитися в храмі за Перемогу, проситимемо Божої підтримки. І хоч настрій маємо різний, і не завжди він радісний, але віримо в краще. Я роблю пробне тісто – щоб і не дорого, і смачно. Печу булочки, рогалики – такі, як на фото. Так відволікаюсь від невеселих думок. А скоро пектиму і пасочку. Запрошую до нашого столу! J Слава Україні! Слава Героям! Зі щирою вдячністю, Світлана з міста Овруч на Житомирщині».
***
«Наближається день Воскресіння Христового, до якого ми і наша малеча, завдяки вашій підтримці, підходимо в радості та з надією. Наша доня Мартуся хоче подарувати вам свій малюнок «добрим самаритянам». Вона дуже старанно працювала над цією листівкою. З вдячністю і шаною за ваші добрі вчинки – родина Климентьєвих-Краєвих з Київщини».
***
«Сьогодні вся природа радіє, навіть сонечко грає своїми променями, приносить нам радість і тепло Воскресіння. І я бажаю вам насолодитися цією пасхальною благодаттю, щоб ви завжди світилися, як сонечко, і випромінювали іншим душевне тепло, радість і світло. Світланка, 10 років».
***
Щиро дякуємо за підтримку польським родинам і меценатам. Дякуємо всій команді «Карітас-Спес» за вашу працю! Нехай Господь обдарує вас усіма дарами! Надходить свято Воскресіння Господнього. Великдень – день, коли, здавалося б, неможливе стає дійсністю. Не переставаймо вірити в дива. Цінуймо прості речі й події, вчімося терпляче ставитися до всього і бути вдячними за те, що маємо. Миру всім нам! З повагою, родина Вікторії Широкопояс з міста Умань Черкаської області».
***
«У дитинстві я дуже любила іграшковий калейдоскоп, із кольоровими камінчиками всередині. Прокрутиш його – й отримаєш новий візерунок. Наше життя – як той калейдоскоп: одна картинка змінює іншу. Інколи візерунок подобається нам більше, часом – взагалі не подобається. Але 24 лютого 2022 року калейдоскоп зупинився на найгіршому з можливих малюнків. І понад рік ми живемо в умовах невизначеності, в реаліях відкладеного життя. Найбільше шкода дітей, війна забирає у них найкращі роки дитинства, яке і так швидкоплинне. Недавно йшли з маленьким сином вулицею міста, і нас обігнала машина. Випадковий гучний звук налякав дитину. Син запитав, чи все добре, чи це не постріл.
Важко передати словами біль, гнів і смуток, які відчуває мати в такі моменти. Наші діти живуть із відчуттям небезпеки. Але і в ці тривожні, похмурі дні є промінчики світла – це ваша підтримка і щире серце. Дякую за вогник надії і любові, який ви даєте нам. Цей вогник намагаються загасити наші вороги, але їм те не під силу. Нехай Бог віддячить вам за вашу доброту, наші любі друзі-поляки! Мрію, щоб якнайшвидше настав час, коли ми здобудемо перемогу, коли налагодиться наш калейдоскоп і ми побачимо нові, красиві візерунки, заживимо в круговерті свободи, вільно вдихнемо і скажемо один одному слова вдячності за те, що одні витримали і гідно пройшли цей шлях, а інші на цьому шляху допомагали. З найкращими побажаннями, Олена з Житомира».
