Мобільні групи проєкту “Крок вперед”. Нариси із Житомира
Проєкт “Карітас-Спес Україна” “Крок вперед”: Гуманітарні дії для сталого захисту дітей з інвалідністю та розвитку реабілітаційно-соціальної системи в Україні” реалізується за підтримки партнерів Caritas Italiana та Secours Catholique - Caritas France.
Одна з важливих активностей проєкту “Крок вперед” - робота мобільних груп команди вчителів-реабілітологів, які наразі працюють в Житомирі, Бердичіві та Коростені.
Мета активності - надання системної допомоги дітям та молоді із інвалідністю удосконалити взаємостосунки з навколишнім світом та інтеграцію в нього шляхом проведення занять, направлених на розвиток дрібної і грубої моторики, уяви, пам’яті та мовлення.
Мобільні групи почали свою роботу цьогоріч у лютому і на сьогодні в Житомирі вже відбулася п’ята виїзна сесія. На кожну із таких зустрічей збирається від 10 до 18 родин. Робота ведеться у форматі двох паралельних груп: окремо для молоді і окремо для їхніх батьків чи опікунів.
За словами пані Наталії, яка приходить на заняття зі своїм сином Ігорем, діти хочуть певної автономності, самостійності, свого окремого спілкування і з вчителями, і між собою. Тому цей формат проведення занять є дійсно найвдалішим.
“Для нас, матерів, це також корисно, - продовжує свою думку пані Наталія, - Ми переключаємось і спілкуємось у колі людей, які розуміють один одного. Разом із тим, ми додатково чомусь навчаємось та отримуємо як від реабілітологів, так і від один одного суттєву моральну підтримку”.
Алла Рибальченко, реабілітолог: “Кожне із наших занять із дітьми і молоддю триває три години і складається із цілої низки різних дуже дієвих терапій, які перетинаються між собою і активно доповнюють одна одну. Цей комплексний підхід реалізується у ігровому форматі. Не дивлячись його легкість, він дуже дієвий: підібрані вправи виконують і навчальні, і розвиваючі функції, і навіть допомагають знімати стрес”.
Один із видів реабілітаційних послуг, які застосовує мобільна група в своїй роботі - це рухова терапія. На заняттях фахівець спонукає дітей та молодь з інвалідністю використовувати рухи для розвитку соціального, когнітивного, емоційного і фізичного стану.
Психічні і емоційні проблеми часто стримуються в тілі у вигляді м'язового напруження і скованих рухів, тому за допомогою нейрогімнастики і тактильного масажу ми запускаємо нашу емоційну систему, приводимо м’язи у тонус.
На суто фізичному рівні танцювальна терапія має всі переваги занять спортом: поліпшується загальний стан, координація рухів і м'язовий тонус. На емоційному рівні вона допомагає відчути себе щасливішими і впевненішими. Крім того, рухова терапія покращує пам'ять, підвищує пізнавальний інтерес і мотивацію.
Наталія Іванівна приходить на заняття з донькою Оксаною, якій вже 43 роки. Проте через інвалідність Оксана ментально так і залишається дитиною, залежною від підтримки і опіки дорослих.
“Чим старшою стає дитина, тим більше вона потребує таких заходів, - стверджує Наталія Іванівна, - Більше того, вони просто необхідні на постійній основі. Мова йде не тільки про підтримку їхніх навичок, але і просто для спілкування та відчуття прийняття.
Сьогодні ми прийшли раніше, були першими і Оксана дуже хвилювалась, що нікого ще немає. Вони дуже привикають один до одного і до людей, які проводять заняття, згуртовуються. Якщо хтось прихворів чи з якихось інших причин не прийшов на заняття, вони дуже переживають”.
Дійсно, молодь особливо потребує таких заходів і активних системних занять. Дитячий садочок, школа, спеціальні училища - відповідно до особливостей розвитку кожної окремої дитини, так чи інакше, до повноліття у кожної з них була присутня певна зайнятість і активне соціальне життя. Вони постійно були в русі, в стабільній взаємодії із вчителями та іншими дітьми, і це допомагало розвивати і закріплювати їхні навички.
Але після 18 років низький рівень їхньої задіяності у соціальній взаємодії стає справжньою проблемою. Почасти, всі комунікації обмежуються родинним колом. А в разі завантаженості батьків та рідних роботою, така вимушена самотність у молоді із інвалідністю призводить до регресу.
Ірина Кошик, реабілітолог: “В нашій команді відповідаю за проведення занять із нейрогімнастики та виконання фізичних вправ. І вже протягом кількох занять стає очевидним їхній позитивний вплив: молодь запам’ятовує порядок вправ, мають улюблені активності. Їхні рухи стають впевненішими навіть під час виконання незвичних, нових для них вправ і задач. Саме цього ефекту ми і намагаємось досягнути”.
