З Катею ми зустрілися у фойє затишного паломницького центру, який приймає внутрішньо переміщених осіб. Спочатку мені здалося, що дівчина працює тут або займається організаційними питаннями, бо тримала в руках нотатник і загалом справляла…
читати більшеДівчинка, про яку йде мова в заголовку, могла спокійно рости в мирі на Сумщині, готуватися до школи й радувати всю родину виконанням улюблених українських пісень. Однак, на жаль, 5-річній крихітці та її мамі, пані Марині, довелося…
читати більшеВ умовах війни слово «притулок» набуває особливого значення. «Карітас-Спес Яблуниця» — не просто місце, де завжди запропонують зручне ліжко, смачну їжу і гарячий душ. Це й постійна підтримка рідних душ, українців, які єднаються у горі…
читати більшеКоли ми чуємо про десятки тисяч загиблих в Маріуполі і розуміємо, що це ще далеко не остаточна цифра. Коли ми тільки на мить пробуємо уявити життя людей, які вже третій місяць живуть в катакомбах, під постійними обстрілами, без води,…
читати більшеСвітлана переїхала з Одеси. В день коли ми публікуємо цю історію, її донечка Катерина побачила світ.
читати більше«Шалений натовп безкінечною змією через весь вокзал і підземні переходи тягнувся на потяги у західному напрямку. Люди сиділи на сумках, стояли, ходили і гомоніли в напівтемряві, з баулами, дітьми і домашніми тваринами…»
читати більшеДізнаємося, що батюшка намагався вивезти колону, але їх обстріляли, в одній машині була мати та двоє дітей. Матері прострелили руки, одній дитині 6 років куля влучила в живіт, а іншій – в руку. Що з ними зараз я не знаю. Більше з села вже…
читати більшеЖиття розділилось на до та після саме 24 лютого 2022 року. Події в цей день стали точкою неповернення. Того дня я прокинулась о 7 ранку від дзвінка будильника з передчуттям неминучої біди. Прочитавши месенджер, я зрозуміла, що почалась…
читати більшеЯ киянка. Пам’ятаю, як ми стояли на Майдані у 2004 році і у 2014. Тоді ми не дозволили, щоб з нами зробили те, що сталося в Білорусі. Дзвонили в дзвони і ми бігли на площу, щоб виборювати право жити вільно. Ця боротьба триває досі.
читати більшеМене звуть Агнія Богун. Я – українська авторка, мешкаю в місті Харкові. Війна в Україні стала для мене несподіванкою. Небезпека нависала давно, біля кордону, до якого всього 30 кілометрів, накопичилася грізна армія з ворожими намірами. Ми…
читати більшеКатерина Паєрська вже 12 років працює в ромських таборах. Від Карітасу святого Мартіна (Карітас-Спес Закарпаття) вона відвідує 7 ромських поселень, де організовує роботу з дітьми. На машині Каті, ми відвідуємо табір за табором, де при…
читати більшеЩе з коридору відчуваю шипрові ноти амбри і сандалового дерева, цей запах доноситься від кімнати пані Галини. Їй 96, але жінка завжди залишається жінкою, скільки б років вона не мала.
читати більше