Пожертвувати
ua en

Новини та історії

Шукаємо менеджера з безпеки та захисту

Місія «Карітас-Спес Україна» оголошує конкурс на зміщення посади Менеджера з безпеки та захисту. Ми шукаємо людину, яка поділяє цінності Місії, ставить перед собою амбітні цілі й завзято прагне їх досягти, націлену на саморозвиток і…

читати більше
Шукаємо менеджера з безпеки та захисту
«Я вірю, що хто є знаряддям руйнівної сили, буде покараний, а небесні сили…

«Я вірю, що хто є знаряддям руйнівної сили, буде покараний, а небесні сили…

Світлана переїхала з Одеси. В день коли ми публікуємо цю історію, її донечка Катерина побачила світ.

читати більше

Місяць після Повномасштабного вторгнення. Заява про спроможність «Карітас-Спес…

Місія створила гуманітарні центри та логістичні маршрути, а також мережу транзитних гуманітарних хабів для розподілу гуманітарної допомоги.

читати більше
Місяць після Повномасштабного вторгнення. Заява про спроможність «Карітас-Спес…
Місяць надії в перемогу світла над темрявою

Місяць надії в перемогу світла над темрявою

Війна увірвалась в наше життя жорстоко і безжалісно. Місяць війни для нас, як один суцільний день, в якому відліком є не години чи дні, а справи, які вдалося зробити. Скільком допомогти? Скількох врятувати? Скількох розрадити? І тут мова…

читати більше

«Серед гуманітарної допомоги я побачив ось цей розбитий глобус, він як символ…

Рівно місяць війни. Ми чуємо війну. Ми її бачимо. Увесь цей час ми прокидаємось під звуки сирен та лягаємо спати теж під них. Коли настала війна, ми були в іншому місці. Але ми все ж підготувалися до роботи під час надзвичайної ситуації.

читати більше
«Серед гуманітарної допомоги я побачив ось цей розбитий глобус, він як символ…
Війна в Україні. Президент Caritas Internationalis: зброя не може вбити надію

Війна в Україні. Президент Caritas Internationalis: зброя не може вбити надію

Кардинал Луїс Антоніо Таґле, Президент Caritas Internationalis, ділиться думками про велике випробування для солідарності Європи, та про людяність, яка дає надію також і в час, позначений стражданнями і болем.

читати більше

Із судді церковного трибуналу у «завгоспи» гуманітарного складу. Як монахині із…

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато людей і бізнесів «перекваліфікувалися» у волонтерів. Кожен намагається допомагати чим може: возить гуманітарну допомогу тим, хто цього потребує, годує тварин, евакуює жінок і…

читати більше
Із судді церковного трибуналу у «завгоспи» гуманітарного складу. Як монахині із…
«Вранці ми побачили сліди танкових траків біля нашого будинку. Небезпека була…

«Вранці ми побачили сліди танкових траків біля нашого будинку. Небезпека була…

«Шалений натовп безкінечною змією через весь вокзал і підземні переходи тягнувся на потяги у західному напрямку. Люди сиділи на сумках, стояли, ходили і гомоніли в напівтемряві, з баулами, дітьми і домашніми тваринами…»

читати більше

«Господь піклується за Своїми дітьми». Від пекла до дива. Щоденник Світлани

Дізнаємося, що батюшка намагався вивезти колону, але їх обстріляли, в одній машині була мати та двоє дітей. Матері прострелили руки, одній дитині 6 років куля влучила в живіт, а іншій – в руку. Що з ними зараз я не знаю. Більше з села вже…

читати більше
«Господь піклується за Своїми дітьми». Від пекла до дива. Щоденник Світлани
«Якби не Господь, ми б опинилися в самому епіцентрі пекла» - історії доньки та…

«Якби не Господь, ми б опинилися в самому епіцентрі пекла» - історії доньки та…

Життя розділилось на до та після саме 24 лютого 2022 року. Події в цей день стали точкою неповернення. Того дня я прокинулась о 7 ранку від дзвінка будильника з передчуттям неминучої біди. Прочитавши месенджер, я зрозуміла, що почалась…

читати більше

«Порізала буханець на шматочки, щоб розтягнути на довше» - історія киянки…

Я киянка. Пам’ятаю, як ми стояли на Майдані у 2004 році і у 2014. Тоді ми не дозволили, щоб з нами зробили те, що сталося в Білорусі. Дзвонили в дзвони і ми бігли на площу, щоб виборювати право жити вільно. Ця боротьба триває досі.

читати більше
«Порізала буханець на шматочки, щоб розтягнути на довше» - історія киянки…
«Наше місто ніколи не було таким гарним, як напередодні війни» - харків’янка…

«Наше місто ніколи не було таким гарним, як напередодні війни» - харків’янка…

Мене звуть Агнія Богун. Я – українська авторка, мешкаю в місті Харкові. Війна в Україні стала для мене несподіванкою. Небезпека нависала давно, біля кордону, до якого всього 30 кілометрів, накопичилася грізна армія з ворожими намірами. Ми…

читати більше
Пожертвувати
Система Orphus
Переверните устройство для лучшего отображения