Історії з життя
Притулок для тіла й розрада для душі в серці Карпат
В умовах війни слово «притулок» набуває особливого значення. «Карітас-Спес Яблуниця» — не просто місце, де завжди запропонують зручне ліжко, смачну їжу і гарячий душ. Це й постійна підтримка рідних душ, українців, які єднаються у горі…
читати більше
«Якщо Бог нас вивів з пекла, значить має план на нас» - батьки п’яти дітей про…
Коли ми чуємо про десятки тисяч загиблих в Маріуполі і розуміємо, що це ще далеко не остаточна цифра. Коли ми тільки на мить пробуємо уявити життя людей, які вже третій місяць живуть в катакомбах, під постійними обстрілами, без води,…
читати більше«Я вірю, що хто є знаряддям руйнівної сили, буде покараний, а небесні сили…
Світлана переїхала з Одеси. В день коли ми публікуємо цю історію, її донечка Катерина побачила світ.
читати більше
«Вранці ми побачили сліди танкових траків біля нашого будинку. Небезпека була…
«Шалений натовп безкінечною змією через весь вокзал і підземні переходи тягнувся на потяги у західному напрямку. Люди сиділи на сумках, стояли, ходили і гомоніли в напівтемряві, з баулами, дітьми і домашніми тваринами…»
читати більше«Господь піклується за Своїми дітьми». Від пекла до дива. Щоденник Світлани
Дізнаємося, що батюшка намагався вивезти колону, але їх обстріляли, в одній машині була мати та двоє дітей. Матері прострелили руки, одній дитині 6 років куля влучила в живіт, а іншій – в руку. Що з ними зараз я не знаю. Більше з села вже…
читати більше
«Якби не Господь, ми б опинилися в самому епіцентрі пекла» - історії доньки та…
Життя розділилось на до та після саме 24 лютого 2022 року. Події в цей день стали точкою неповернення. Того дня я прокинулась о 7 ранку від дзвінка будильника з передчуттям неминучої біди. Прочитавши месенджер, я зрозуміла, що почалась…
читати більше«Порізала буханець на шматочки, щоб розтягнути на довше» - історія киянки…
Я киянка. Пам’ятаю, як ми стояли на Майдані у 2004 році і у 2014. Тоді ми не дозволили, щоб з нами зробили те, що сталося в Білорусі. Дзвонили в дзвони і ми бігли на площу, щоб виборювати право жити вільно. Ця боротьба триває досі.
читати більше
«Наше місто ніколи не було таким гарним, як напередодні війни» - харків’янка…
Мене звуть Агнія Богун. Я – українська авторка, мешкаю в місті Харкові. Війна в Україні стала для мене несподіванкою. Небезпека нависала давно, біля кордону, до якого всього 30 кілометрів, накопичилася грізна армія з ворожими намірами. Ми…
читати більшеПаралельний світ. Робота з ромами на Закарпатті
Катерина Паєрська вже 12 років працює в ромських таборах. Від Карітасу святого Мартіна (Карітас-Спес Закарпаття) вона відвідує 7 ромських поселень, де організовує роботу з дітьми. На машині Каті, ми відвідуємо табір за табором, де при…
читати більше
Дім милосердя і гідної старості
Ще з коридору відчуваю шипрові ноти амбри і сандалового дерева, цей запах доноситься від кімнати пані Галини. Їй 96, але жінка завжди залишається жінкою, скільки б років вона не мала.
читати більшеМовчазне апостольство. Діла, що гучніші за тисячі слів
Індустріальний район Києва з житловим масивом п’ятиповерхівок. Поблизу — жвава магістральна дорога, яка щодня розвозить мільйони людей. Над дорогою рядами «хрущовські» віконечка, які ніби заглядають у тих, хто їде повз них.
читати більше
