Історії з життя
Хтось повернеться додому, а для когось домом стануть нові місця…
До повномасштабної війни пані Надія із чоловіком та дітьми проживали в Митрофанівці на Харківщині. Відразу після 24 лютого село окупували. На родину чинили шалений тиск, адже пані Надія працювала в сільській раді. Чоловіка пані Надії не…
читати більше
"Ми обов'язково повернемося додому": родина з Бахмута досі не знає,…
Сину Олени судилося прийти в цей світ у розпал війни. Та ще й тоді, коли їхнє рідне місто перебувало в епіцентрі бойових дій.
читати більше«На світанку 24 лютого син зателефонував із «Азовсталі»: «Мамо, війна. Збери…
Пройшовши пекло облоги, бомбардувань і фільтрації, пані Тетяна вірить: після перемоги вона повернеться в рідний український Маріуполь.
читати більше
"Постіль носили прати додому — а це були цілі мішки!": як працював…
"Нашого дому більше нема. Все наше життя залишилося там..." "Ми нічого не взяли, тільки документи і кота. Знаєте як це? Все життя пропрацювати і залишитися тільки з тим, що на тобі?" "Батьки не захотіли їхати, тепер вони в окупації. А я не…
читати більшеКоти відстали першими, а собаки трималися довше. Озираюся, а в них сльози…
Її місто російські агресори стерли з лиця землі. Єдине, що залишилось від Мар’їнки, – це фундаменти будинків і спогади. Ці спомини пані Юлія береже в своїй душі. Вони – її крихкий талісман і оберіг.
читати більше
Коли син каже: "Мамо, ти королева!", я забуваю про все. Як живе…
Світлана з міста, якого сьогодні практично не існує. Рубіжне на Луганщині майже стерте з лиця землі: жодного вцілілого будинку, а в колишніх затишних двориках і на дитячих майданчиках – могили. Це одне з українських містечок, яке після…
читати більшеЗараз у нас все добре, але подумки ми вдома. Харків'янка Агнія Богун про життя…
«Це був важкий рік, час болю і втрат, розлук і складних рішень. 24 лютого 2022 року, ми, як і вся країна, прокинулися вдосвіта від вибухів. Так почалася війна, — згадує страшну дату, яка в одну мить змінила не тільки їхнє життя, а й життя…
читати більше
Паспорт - це все, що я змогла забрали, — каже 80-річна пані Поліна з Маріуполя
"Чи побачу я ще колись свій дім? Чи дочекається він мене?" Нема-нема та й ностальгійні важкі думки обсідають голову пані Поліни з Маріуполя. Вона досі не знає, чи вцілів її будинок і чи має куди повертатися. Та щоразу лягаючи спати думає,…
читати більшеМи колекціонуємо смішні історії, бо сміх лікує. Історія родини з Чугуєва
Місто Чугуїв, що за 20 км від Харкова, стало зоною інтенсивних обстрілів практично з першого дня широкомасштабного вторгнення.
читати більше
«Бери дитину, Ольго, треба тікати звідси. Прийшли кадировці, то страшні люди»
Після звільнення від окупантів села Слобода на Чернігівщині семирічний Іванко заново вчився посміхатися і посадив «дерево на перемогу»…
читати більшеПережити смерть
Ця історія не матиме фото, окрім одного – обличчя людини, яка пережила жах. Ця історія не має кінця, окрім надії – що колись нормальне життя повернеться. Ця історія була пережита рік тому, але вона залишиться назавжди в душі, в серці, в…
читати більше
Люди підземелля: щонайменше 200 днів прожила в підвалі родина з Харкова
У підвалі цієї 16-поверхівки на Північній Салтівці прохолодно і гуляють протяги. Вздовж стін тягнуться запилюжені труби комунікацій, зі стелі звисають дроти. Важко повірити, що в цих умовах тривалий час жили люди. Не просто періодично…
читати більше
