Історії з життя
«Ми з дітьми живі – і це найважливіше…»
Багатодітна харківська родина мріє про Перемогу і той час, коли зможуть відновити пошкоджене житло і повернутися на рідну Салтівку.
читати більше
Стати батьками для власних правнуків: така доля судилася родині Прищеп із…
Наталії та Володимиру по 63 роки, разом ще зі школи, у щасливому шлюбі виховали чотирьох дітей. Після виходу на пенсію здійснили свою давню мрію: працювати на землі, мати власний будиночок. Оселилися у Крутоярівці на Харківщині, почали…
читати більше«Родина – це наша радість і віра в те, що Україна обов’язково переможе»
Війна увірвалася в їхнє життя 24 лютого 2022 року вибухами у П’ятихатках – північному передмісті Харкова. Спершу думали, що грім. А виявилося – набагато страшніше…
читати більше
Якби не війна…
Після складного поранення на Донбасі житомирянин Едуард Мальований знайшов сили повернутися до життя і надихає своїм оптимізмом інших – тримати стрій.
читати більше«Приємно, що можеш бути корисний і потрібний». Історія Андрія з Харкова
Андрій живе на Салтівці. Цей багатостраждальний район у Харкові впродовж минулого року ворог обстрілював найбільше і найлютіше. Власне, перші вибухи і розбудили Андрія о п'ятій ранку 24 лютого 2022 року. Він побачив стривожені очі дружини…
читати більше
Смерть женеться за мною все життя, але Бог піклується Своїми дітьми: історія…
Світлану та п'ятеро її дітей війна застала в селі Плахтянка, що неподалік Макарова. Вже з першого дня звуки боїв долинали з боку Бучі та Гостомеля, а згодом і їхнє село опинилося в вогняному кільці, вибратися з якого, здавалося, неможливо.…
читати більше«Діти сказали: «Мамо, ми не хочемо помирати!» Дев’ятий рік поспіль війна…
Коли у них запитують: «Ваш дім уцілів?», вони відразу задумуються – а про який дім мова? Той, що змушені були залишити в Донецьку влітку 2014-го? Чи дім у Слов’янську, з якого втікали під звуки вибухів навесні 2022-го? «Ми двічі…
читати більше
Хтось повернеться додому, а для когось домом стануть нові місця…
До повномасштабної війни пані Надія із чоловіком та дітьми проживали в Митрофанівці на Харківщині. Відразу після 24 лютого село окупували. На родину чинили шалений тиск, адже пані Надія працювала в сільській раді. Чоловіка пані Надії не…
читати більше"Ми обов'язково повернемося додому": родина з Бахмута досі не знає,…
Сину Олени судилося прийти в цей світ у розпал війни. Та ще й тоді, коли їхнє рідне місто перебувало в епіцентрі бойових дій.
читати більше
«На світанку 24 лютого син зателефонував із «Азовсталі»: «Мамо, війна. Збери…
Пройшовши пекло облоги, бомбардувань і фільтрації, пані Тетяна вірить: після перемоги вона повернеться в рідний український Маріуполь.
читати більше"Постіль носили прати додому — а це були цілі мішки!": як працював…
"Нашого дому більше нема. Все наше життя залишилося там..." "Ми нічого не взяли, тільки документи і кота. Знаєте як це? Все життя пропрацювати і залишитися тільки з тим, що на тобі?" "Батьки не захотіли їхати, тепер вони в окупації. А я не…
читати більше
Коти відстали першими, а собаки трималися довше. Озираюся, а в них сльози…
Її місто російські агресори стерли з лиця землі. Єдине, що залишилось від Мар’їнки, – це фундаменти будинків і спогади. Ці спомини пані Юлія береже в своїй душі. Вони – її крихкий талісман і оберіг.
читати більше
